пʼятниця, 24 квітня 2015 р.

Атомне століття раною горить

Чорнобиль… Чорнобильник – полин.
І дзвони б’ють  на сполох так тривожно…
Була пожежа. І вибух, лиш один!
Та нам його забути вже не можна.

Чорнобиль… Кажуть, була така зірка-Полин, що труїла гіркотою спочатку небо, а потім упала на землю. І там, де впала ця зірка, виникло містечко Чорнобиль. Минали століття, процвітав Чорнобиль. За 15 кілометрів від міста збудували атомну станцію, з вірою в те, що мирний атом - лише корисний.
     Так здавалося… Доки не настало 26 квітня 1986 року. Тоді час пішов навіть не на хвилини , а на секунди. На 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС відбувся вибух, який повністю зруйнував реактор.
  П’ята частина території  України стала зоною радіоактивного забруднення. З 2 тисяч населених пунктів переселили 200 тисяч осіб.
  Чорнобиль сьогодні-це не тільки втрачені для господарства угіддя, ліси, та промислові об’єкти. Це втрачена унікальна народна культура Полісся, розселений, перерваний духовний зв’язок поколінь і невимовне горе десятків тисяч людей, що втратили свою малу Батьківщину.
    І ми маємо запам’ятати уроки Чорнобиля. Маємо пам’ятати про дисципліну, порядок, організованість. Маємо пам’ятати про минуле, отямитися, замислитися, зробити висновки, щоб це минуле не повернулося ніколи.
     Вже 29  гірких літ ми живемо у післячорнобильській ері, під знаком зловісної зірки, у чорному болі.. В нашій книгозбірні цю страшну  трагедію висвітлює викладка літератури  "Атомне століття раною горить"    

Ми схиляємо свої голови перед усіма, кого сьогодні вже немає з нами, перед тими, хто оплатив шанс на життя мільйонів.

середа, 22 квітня 2015 р.

Літературні дива Дмитра Білоуса

Моя біографія, друзі,
Сягає в далекі ті дні,
Коли мене бусол на лузі
Підкинув батькам навесні.
Та й досі я згадую завше,
Що послугу він не малу
Зробив немовляті,
Обравши село Курмани і Сулу.
  Так не без гумору про себе розповідає Дмитро БілоусМабуть більшості із нас відоме ім’я поета, перекладача, фольклориста, 95 років від дня народження якого святкуємо 24 квітня.
Народився поет 24 квітня 1920 року в селі Курманах, що на Сумщині. Сім’я була велика — одинадцятеро дітей. Дмитро був десятою дитиною в родині. Жила сім’я Білоусів тяжко, але дружно. Цінували тут працю й любили жарт. Стежина від батьківського порогу простяглась нелегким життєвим шляхом. Довелося малому Дмитрові ходити з полотняною торбою до школи, пережити страшний голод 1932–1933 років, але потяг до знань, любов до книжок привели його на мовно-літературний факультет Харківського університету. Навчання у Харківському університеті перервала війна. І пішов Дмитро добровольцем на фронт. Воював, був тяжко поранений. А восени 1944 року Д. Білоус продовжив навчання у Київському університеті.                                                                Дмитро Білоус — автор багатьох збірок поезій, низки книжок для дітей і про дітей («Пташині голоси», «Упертий Гриць», «В класі і в лісі» та ін.), значної кількісті перекладів з російської, білоруської, болгарської та інших мов. Уряд Болгарії нагородив поета і перекладача орденом Кирила і Мефодія І ступеня.
Найбільшу славу принесла Дмитру Білоусу збірка «Диво калинове» 1988 року, а 1990 року вона була відзначена Державною премією України імені Т. Г. Шевченка.
За багатий творчий доробок Дмитра Григоровича присуджено йому Премію імені Максима Рильського.
У грудні 2001 року Д. Білоуса нагороджено орденом Ярослава Мудрого, цим самим відзначено вагомий внесок письменника в розвиток української літератури. 
Помер Дмитро Григорович Білоус 13 жовтня 2004 року в місті Києві. Поховано письменника на Байковому кладовищі.
 З біографією поета, з цікавою і багатою поетичною творчістю знайомить викладка літератури «Літературні дива Дмитра Білоуса», організована в нашій бібліотеці напередодні 95-річчя з дня народження поета. 

вівторок, 21 квітня 2015 р.

Збережімо красу Землі

                      Скільки років землі-                       І мільярд, і мільйон,                                а яка вона й досі ще гарна!                                                                                                     Л.Костенко                                                                                                                                      Пробуджується природа, повертаються пташки, розправляють барвисті крильця метелики, розкривають ніжні пелюсточки весняні квіти. Весна іде! І в цю пору, 22 квітня, міжнародна спільнота відзначає День  Землі. Планета Земля – наш спільний дім. Земля є для нас матір’ю і годувальницею. Сьогодні рідна земля благає у нас порятунку, заради нас самих, заради збереження життя.                                                                                                   
В Україні великий рівень забруднення. Щодня люди дихають смогом, двоокисом сірки, випарами кислотних дощів та іншими токсичними газами…Вода також брудна. Кожна десята річка забруднена. В океанах збирається щорічно близько 7 тонн сміття…                                                                        
Привернути увагу дітей та дорослих до екологічних проблем сьогодення, виховувати любов та бережливе ставлення до природи, сприяти формуванню естетичних взаємовідносин з довкіллямтакою є мета книжкової виставки «Збережімо красу Землі», що організована в нашій книгозбірні.  
      Тож, бережімо нашу Землю, бо ми живемо на ній. Тут живуть наші рідні, близькі, друзі і тут жити прийдешнім поколінням…     
Любіть природу, люди,

Любіть її красу.                         

І сонечко, що світить,               

І блискітку –росу…                                                                             

четвер, 9 квітня 2015 р.

Свято Пасхи недалечко

Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
      Так, до Великодня лічені дні. Кожен із нас у цей останній тиждень Великого посту готує себе, свою оселю до світлого свята Пасхи. Найголовнішим символом Великодня, звичайно є яйце, писанка. 
У християнстві пасхальні яйця символізують кров Христа і його Воскресіння.
Де найкраще вміють розмалювати писанку, як не у нас, на Україні? 
То ж, у ці дні кипить робота…Дуже полюбляють це робити дітлахи: відвідують майстер-класи, гуртки, де навчають цьому. 
Ну, а що робити коли не вдалося побувати на цих заняттях? 
Не – біда, на допомогу звичайно приходить книжка чи буклет про писанки. Так от, напередодні свят ми, в книгозбірні для відвідувачів представили виставку книг та великодніх символів. Всі охочі мають можливість ознайомитись з історією писанки, малюнками-символами, нанесенеми на яйце, ну і звичайно з техніками розпису. Сподіваємось, що писаночки будуть дуже гарними!!!
      А, всіх відвідувачів нашого блогу, всіх користувачів нашої книгозбірні щиро вітаємо з Великоднем!
Нехай це величне свято наповнить  ваші серця світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. 

Христос Воскрес!
Проміння чисте
Падає з небес
Вітаємо з Великоднем
Христос воскрес!


четвер, 2 квітня 2015 р.

Сторінками казок Андерсена


« Землю прикрашає казка – блискуче, найкраще в світі золото, що блищить вогником у дитячих оченятах, дзвенить сміхом з дитячих вуст і вуст батьків.»                                                                                                                                                  Г.Х.Андерсен
    
     Наше свято – Тиждень дитячого читання продовжується…
     Починаючи з 1967 року 2 квітня святкують Міжнародний день дитячої книги на знак глибокої поваги і любові до Андерсена.         Саме сьогодні 210 років тому у чудовій країні Данії, на березі острова Фюн, в маленькому містечку  Оденсе у родині бідного, але веселого шевця    2 квітня 1805 р. народився хлопчик Ганс Крістіан Андерсен. Чи не найбільше в житті любив маленький Ганс слухати читання батька і захоплююче мріяти при тьмяному світлі домашнього гасничка. Він ріс мрійливим, ласкавим хлопцем. Все-таки було видно: хлопець мав якісь здібності, він, безперечно, був талановитим. Коли казки Андерсена з’явилися в книжкових крамницях, всі були вражені . Ніхто ніколи нічого подібного не читав. 
           Першими його творами були нариси про мандрівки, роман “Імпровізатор”. Але справжню славу письменник здобув своїми казками. Коли вийшли його перші казки “Кресало”, “Принцеса на горошині” “Русалочка”, «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дикі лебеді»,     про них заговорили скрізь.Твори Андерсена, особливо його  казки, перекладались різними мовами, про нього заговорили і в Франції, і в Англії, і в Німеччині. Письменник-казкар говорив, що життя його схоже на казку. Але хіба це дивно, що його, доброго і сердечного, любили люди, що він досяг пошани і слави, і ця пошана і слава живуть і житимуть ще довгі-довгі роки!
                     Про його нелегке життя і творчість з цікавістю слухали другокласники  школи №7 (кл. керівник Шевчун М.М.). Також діти взяли  активну участь у вікторині по казках Г.-К. Андерсена і пригадали казки, які читали.
 З захопленням дивилися лялькову виставу про Мудрагелика і Нечитайлика.  
В кінці смакували солодощами, познайомилися з виставкою  дитячих малюнків «Казковий світ Г.-К. Андерсена» та взяли додому книги  для прочитання.