четвер, 23 червня 2016 р.

Конституція –паспорт держави

Живи та міцній Українська Державо! 
Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й на радість народу віки майорів.
    Кожна держава, окрім своїх символів (гімну, прапора та герба), має ще й Конституцію. Цей документ є першорядним і найважливішим. 
  А що, на вашу думку, може означати слово «конституція»?
Слово «конституція» в перекладі з латинської мови означає «устрій», «установлення». Згодом цим словом став називатися звід основних законів держав.
  Давайте ще поміркуємо. Як ви гадаєте, чому для держави так важливо мати свою Конституцію?
 Конституція визначає головний порядок у державі та права її громадян.
 Так, наш світ підкоряється певним законам: є закони природи, які упорядковують життя на Землі, є закони Божі — закони найвищої моралі, що допомагають нам відокремлювати добро від зла. А є державні закони — правила існування в суспільстві, яких мають обов’язково дотримуватися всі громадяни тієї чи іншої країни.
   Як ви вважаєте, чи могла б людина обійтися без цих законів? Яке б було її життя?
Важко жити, працювати, творити в хаосі, безладді, керуючись лише одним правилом: що хочу — те й роблю. І тому ще з давніх часів люди почали упорядковувати своє життя. Спочатку, мабуть, це були просто загальні домовленості, але згодом вони стали непорушними правилами. А найважливіші з правил стали законами й увійшли до окремого зводу, що потім отримав назву конституція.
  Конституція — це гордість країни, день її прийняття вважається великим святом.
 Що вам відомо про Конституцію України, коли вона була прийнята?
  Конституція України — звід найголовніших законів нашої держави. Її  було прийнято 20 років назад 28 червня 1996 року. Напередодні цієї дати у нашій бібліотеці була створена тематична викладка  літератури «Конституція –паспорт держави».
Друзі, ви — громадяни України, вам належить її майбутнє. Саме вам утілювати в життя мрії і сподівання попередніх поколінь. Можливо, хтось із вас також стане творцем Конституції України — додасть нову важливу статтю до цього головного документа країни.

четвер, 16 червня 2016 р.

Веселися, грай і книжечки читай



У літню пору кожна мить - це диво!
 Що промайне, немов казковий птах...
 Як неповторно! сонячно! красиво! –
 Всі барви літа - у твоїх руках!...
     Літо – найулюбленіша пора всіх дітей. Але, на жаль, не скрізь і не у всіх є реальна можливість виїхати з міста  і виникає питання: як у рідному місті відпочити з користю, чим зайнятися, що зробити для того, щоб дитина цілодобово не просиджувала біля комп’ютера чи телевізора?...
   А куди піти, як не до бібліотеки? Саме наша бібліотека стала місцем, де можна цікаво, корисно, а головне - весело провести свій літній відпочинок. І не обов’язково з табором відпочинку, але й просто завітавши з друзями  і батьками до бібліотеки.
  Проводячи канікули разом з бібліотекою, діти отримують позитивні враження, радісні емоції, спілкуються з однолітками, читають, пробуджують свою фантазію і творчість.
  Хто  ж  краще  бібліотеки  зможе  допомогти  дітям  не тільки   корисно  провести  час за  книгою,  але  ще й гарно повеселитись?
  Тож сьогодні, 16 червня, біля нашої бібліотеки було гамірно. На літній бібліо-пікнік  під назвою «Веселися, грай і книжечки читай» зібралися користувачі нашої книгозбірні. І не тільки користувачі, але і їхні батьки.      

   Розмальовки, настільні ігри, малюнки на дошці внесли заряд бадьорості і радості всім учасникам. Дітки роздивлялися книжечки, читали і пізнавали світ разом з книгами.

Літо швидкоплинне. Тож не зволікайте – поспішайте мерщій порадувати себе та своїх друзів цікавим відпочинком у бібліотеці.
От і ти часу не гай – в бібліотеку поспішай!

пʼятниця, 3 червня 2016 р.

Будь природі другом

Йтиму садом, полем, а чи  лугом,
Буду я природі вірним другом.
Не столочу навіть і трави.
Я скажу їй: - зеленій, живи!
Коли лісом буду я іти, 
Я посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
Щоб вони жили у мирі й щасті.
     Все, що оточує нас, це природа. Повітря, земля, вода, гори, ліс, море, птиці, звірі в лісі - все це природа. Ми часто говоримо: "Природа - наш дім". По іншому - місце нашого існування. А щоб ми могли мешкати, жити, і жити щасливо, наше місце існування має бути в порядку: вода і повітря повинні бути чистими, деревця, тварини, і птиці - здоровими. Якщо ми не зможемо насолоджуватися природою, то ніколи не зможемо повноцінно жити. А щоб природою можна було насолоджуватись, потрібно обов’язково піклуватися про неї. І це повинна робити кожна людина.
    Природа нам дарує продукти харчування, допомагає зміцнити здоров’я. Людина – частина природи. Природа потребує нашого піклування. 
Що таке турбота про природу? 
    Це збереження чистої води в річці. Бо якщо вода буде забрудненою, то почнуть помирати риби, водяні тварини, комахи, порушиться баланс в природі. Збереження цього балансу – обов’язкова умова, адже все в природі взаємозв'язане.
   Це обережне викидання різних відходів. Так, якщо людина  прийшла  у ліс та просто кинула там поліетиленовий пакет, вона вже завдала шкоди природі. А якщо забрала з собою і викинула в сміття, то потурбувалася про неї.
   Про ці та інші проблеми ми спілкувалися з учасниками інформаційної хвилини «Будь природі другом», яка пройшла у нас 3 червня (до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища).
   Треба з дитинства привчати малечу через казки, вірші, загадки цінувати і оберігати природу.
Якщо кожна людина хоч би щось робитиме для того, щоб оберігати природу, то наше довкілля буде сприятливим і красивим.


середа, 1 червня 2016 р.

Місце зустрічі - країна Дитинства

       Дитячі мрії…Які вони? Різні: кольорові, пустотливі і навіть серйозні. В цьому ми переконались сьогодні, 1 червня, на святі «Місце зустрічі – країна дитинства», що проводилось в нашій книгозбірні з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.
       10 година ранку. На вулиці тепло, сонячно.  Лунають мелодії дитячих пісень. На імпровізовану бібліотечну галявину, що розташувалась при вході до книгозбірні, поспішають винуватці свята, малеча. Тут їх запрошує присісти на лавки ведуча свята бібліотекар Ірина Бабінчук. Свято розпочалось…
Діти заглядали у чарівну скриньку, в якій через дзеркало побачили найбільший скарб Землі – себе. А проходило воно незвично, у формі гри і серйозної розмови. Ведуча зацікавлено запрошувала дітей до живого спілкування. Кожному з присутніх надавалась можливість розповісти про права дітей та їхні обов’язки, які діти старанно виводили крейдою на дошці.
А ще на дітей чекало чарівне дерево з різнокольоровими метеликами, листочками, зірочками, на які діти вписували найпотаємніші свої мрії… І хоча кажуть, що про них не говорять вголос, все ж відступивши від цього, хочеться розповісти про що мріють наші діти:
-миру та спокою для всієї України;
-щоб війна закінчилась;
-щоб всі діти були щасливими, розумними та чемними;
-мати багато друзів;
-бути відмінницею; 
-про телефон Айфон…
Розваги продовжувались… Діти малювали на асфальті літо, мрії, пригощались солодощами, раділи повітряним кулькам… 
Сонце  почало припікати, тож ведуча запросила дітлахів у приміщення на дитячу лялькову виставу. Тут малі винуватці зустрілись з одвічним бібліотечними героями Нечитайлом та Мудрагеликом, які  запросили їх у країну Мудрагелію... 

   Малі непосиди веселились, раділи так щиро і непідробно, що нам дорослим захотілось ще хоч на трохи повернутись до країни Дитинства. 
Ось такі вони наші діти, хоч ще малі, та мрії і прагнення у них щирі і серйозні. 
Дай, Боже, здійснитись їм!