середу, 23 березня 2016 р.

Я тобою живу, Україно (відкриття Всеукраїнського тижня дитячого читання)

«Я тобою живу, Україно» - під такою назвою 22 березня в Долинській районній бібліотеці для дітей відбулось відкриття щорічного Всеукраїнського  тижня дитячого читання. Девізом цьогорічного Тижня є слова  – «Читай. Думай. Твори». Гостями свята були: завідувачка метод.відділу Івано-Франківської обласної бібліотеки для дітей Костів Марія, директор Долинської ЦБС Фреїв Людмила, бібліотечні працівники району та діти.
Виховуючи дітей в дусі патріотизму,  любові до рідної неньки – України, зважаючи на події, що відбуваються зараз на сході України, колектив районної бібліотеки для дітей спільно з бібліотекою школи №7 (бібліотекарі: Галина Цюпин та Ірина Витязь), Тиждень дитячого читання відкрили саме темою України, бо у кожному з нас, хочемо ми того чи ні, закладена частинка Батьківщини. З трепетом та ніжністю Івасів Юлія, учениця 5-А класу, виконала пісню «Це моя Україна»,  розпочавши цим патріотичну годину. 
 Не менш зворушливо прозвучали пісні «Україна» та «О, Україно! О люба ненько!» у виконанні дітей 4-А класу (муз. керівник Ямборко  Олег). Своїми ніжними голосами, своїми переживаннями учні показали, що наша маленька Батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі. 
Захід продовжувався, ведучі патріотичної години (бібліотекарі Надольська Галина та Бабінчук  Ірина)  підійшли до подій Майдану. Перевізник Уляна, учениця 6-Б класу, зі сльозами на очах, читала вірш «Героям небесної сотні». 
                  Та з Майдану тільки й почалися випробування для нашого народу...                                                                                                    Чорною хмарою нависла над людьми звістка: війна... Найважча… Найгірша...Та, що зруйнувала щасливе життя. Росія ніяк не може пробачити Україні її незалежність. На захист своєї Батьківщини піднявся наш народ. Тож, пісня «Я не хочу гратись у війну» у виконанні Торговецького  Арсена, учня 6-Б класу, не залишила взагалі нікого з присутніх байдужим. Голос юного виконавця проймав за душу. 
Продовжуючи тему війни, до присутніх у ролі «матері всіх дітей, що на фронтах воєнних полягли» вийшла учениця 6-Б Москальчук Вікторія. 
Всі ми зараз переживаємо ці події з болем і сумом, молимось за припинення свавілля з боку іншої держави. Тож, «Молитву за Україну», яку заспівав Пильненко В’ячеслав  та   «Боже, великий, єдиний» (у виконанні учнів 6-Б класу) підтримав весь зал.
Закінчувалась патріотична година мріями про мирну Україну. Поетичними рядками діти висловлювали своє прагнення миру, щасливого дитинства. 

Свято закінчувалось, тож ведучим залишилось тільки подякувати учасникам дійства, а зокрема заступнику директора по виховній роботі школи №7 Дмитрів Уляні, Флешко Ірині (кер. 6-Б кл.), Пенгрин Марії (кер.4-Акл.), муз. кер. Ямборку Олегу у сприянні підготовки та проведення свята. 

середу, 9 березня 2016 р.

Живи в мені! Ти, спів святий Тараса...

У росяні вінки заплетені суцвіття 
До ніг тобі, титане, кладемо, 
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, 
Тебе своїм сучасником звемо.
    Березень в Україні часто називають Шевченковим.  І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. 
   Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпака Григорія Шевченка.
    У день народження Тараса  дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб запалити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.
    В своїх віршах та поемах він описував і тяжке життя народу , яке не обійшло і його самого. Коли читаєш його вірші, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню.
   Чи відомо вам, що Т. Г. Шевченко дуже любив музику. Палку любов до народної пісні прищепили йому мати, яка співала колискові, дід – історичні, батько – чумацькі, сестра Катерина – ліричні пісні. Шевченко знав дуже багато народних пісень, сам грав на кобзі,  бандурі, навчився самотужки гри на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта і Бетховена. Він любив задушевний м’який тембр віолончелі.  Дуже любив слухати пісні і думи старих кобзарів.  Слухав, завчав  слова і сам співав.
Багато віршів, написаних Т.Г.Шевченком, покладені на музику (72 вірші Кобзаря стали піснями).
    Сьогодні, (9 березня,  у нашій бібліотеці  відбувся літературно-музичний вернісаж «Піснею до серця, серцем до народу». Метою якого було: ознайомити учнів з невідомими сторінками біографії Т. Г. Шевченка, творами поета, покладеними на музику; прищеплювати любов до української пісні; виховувати у дітей шану і любов до великого генія українського народу .
У кожного – свій Шевченко, бо всяк вибирає в його спадщині те, що йому найближче. А спадщина його невичерпна, як власне сама українська пісня, українська мова і сам український народ. Ми хочемо побажати вам любити українську пісню, так як любив її Т. Г. Шевченко.