Книга - місточок в світ знань

Багато мусиш знати

Про все, що є навкруг,

Тож слід книжки читати,

Бо книжка - вірний друг.

        

              

      " Для нашої бібліотеки вже стало традицією кожної осені посвячувати другокласників у читачі. У давнину бібліотеки називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі». Чому? Тому що в бібліотеці знаходиться найдорожчий скарб – книги. У великому місті або маленькому селі ти можеш стати читачем бібліотеки.       А  сьогодні ви зможете стати читачами нашої бібліотеки", – так розпочалася екскурсія наших читайликів із СШ№6 2-А класу (кл.керівник Яжик Лілія Іванівна)) 18 жовтня. І протягом  тижня читачами нашої бібліотеки стали учні СШ№6 2-В класу (кл. керівник Василенко Валентина Федорівна), 2-Б класу (кл. керівник Мендела Тетяна Петрівна), учні СШ№7 2-Б класу (кл. керівник  Ямборко Любов Іллівна).

Які книги ви уже прочитали самостійно?

Чи читають вам книги вдома? Хто читає?

Хто у вашій сім’ї читає найбільше?

Де можна брати книжки для читання?

     

          Діти залюбки відповідали на такі запитання. "Але для того, щоб ви краще дізналися  про те, що вас цікавить, про того чи іншого героя, про рослини, про тварин, про дітей, ваших ровесників і т.ін. вам потрібна буде бібліотека.

       Бібліотека – це чудовий будиночок, в якому живуть книги. І у нашому будиночку дуже багато книг. 

    Книга – мудрий друг, який не вміючи говорити, розказує вам про надзвичайні пригоди і подорожі, про чудеса. Нерідко книга прочитана у дитинстві залишається в памʹяті на все життя. Герої, з якими ви зустрінетеся на сторінках книг, стануть вашими вірними друзями. 

     Під час сьогоднішньої екскурсії ви зрозуміли, яку  велику роль відіграє книга у нашому житті."

     Ні одна екскурсія не обійшлася без улюблених лялькових героїв: Мудрагелика і Нечитайлика.

   Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності  наших малих користувачів.

      Тож, запрошуємо усіх бажаючих маленьких читачів  до нашої бібліотеки, де кожен знайде для себе потрібну книгу і інформацію.

                   Ми завжди раді зустрічі з Вами! 

Стежками УПА

Гей на півночі на Волині

Створилась армія УПА

Щоби воскресла Україна

І завітала свобода.

  14 жовтня 1942 року народилася Українська Повстанська Армія. То була армія українців, які хотіли, щоб Україна була незалежною і щоб на Україні не панували чужинці , а господарями були українці зі своїми символами і звичаями.

    Українська Повстанська Армія була народною армією. Вона діяла в умовах бездержавності протягом багатьох років і повністю утримувалася народом.

   Щоб залякати західноукраїнське населення й позбавити УПА підтримки народу, НКВС застосував цілу низку жорстоких заходів. Він виселяв людей із районів розташування баз УПА, відсилаючи до Сибіру сім’ю кожного, хто був пов'язаний з опором.

  В УПА були люди різних національностей: росіяни, вірмени, грузини, узбеки, азербайджанці, німці, італійці, євреї і татари. Вони переходили в УПА, протестуючи проти політичних режимів Німеччини і Росії, переховуючись від їх спецслужб.

  Сьогодні 13 жовтня з нагоди 74-ї річниці створення УПА у нашій бібліотеці пройшла квест-гра «Стежками УПА». Мета якої сформувати в учнів повагу до тих часів, викликати почуття патріотизму, національної гордості, самосвідомості, розвивати почуття відповідальності до своїх обов’язків перед державою.

Пройшли роки. Україна стала вільною і незалежною державою і знову має регулярну армію, яка присягається їй на вірність, клянеться її захищати. Ми низько схиляємо голови перед священним подвигом Української Повстанської Армії. 

Слава Україні! Героям слава!

Милосердя й доброта - людства два крила

Добром на зло відповідай щоднини
Й на зло також добром відповідай
Покликання найбільше для людини
Добро творити! Це запам'ятай!

        Найвища наука життя – мудрість. А найвища мудрість – бути добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було в характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка наділити прохаючого, прихилити подорожнього, надати допомогу немічному, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

        Але що потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, що здавна було властиве нашому народові, зберегти на віки?

Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто бажає підтримки.

        Так, з метою формування  активної моральної життєвої  позицію та виховання в учнів таких моральних якостей як  почуття чуйності, доброти, милосердя, поваги до старших вчора, 6 жовтня, в нашій книгозбірні пройшла година спілкування «Милосердя й доброта – людства два крила».

«Добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно» 

                                                                                                          (Екзюпері).