Леонід Глібов... Це ім’я відоме ледь не кожному українцю.
“Найкращим українським байкописом” назвав Леоніда Глібова Іван Франко, вважаючи насамперед байки “головним титулом заслуги сего талановитого поета”. Не одне покоління від безтурботних дитячих днів і до похилого віку супроводжують мудрі і проникливі, лагідні і ущипливі, жартівливі і сумовиті слова байок і пісень відомого поета. З дитинства западають у пам'ять рядки: “На світі вже давно ведеться...”. А коли промчаться прудкоплинні літа, припорошуються скроні нетанучим інеєм, а серце защемить світлим сумом за молодістю, що “не вернеться, не вернеться вона”, пригадуються рядки чудової поезії “Журба”.
Завидна доля здобути всенародне визнання, але дістається вона не всім. Важким шляхом до цього визнання йшов Леонід Глібов.
Народився Леонід Іванович Глібов 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Батько його, Іван Назарович, служив управителем у місцевих багатих панів Родзянків.
Коли слухав казки баби Одарки, Льоликові настільки виразно вимальовувались риси вдачі і звички тих лисиць, вовків, левів та інших звірів, що хлопчикові навіть здавалося, ніби тварини насправді думають і говорять, що серед них теж є добрі і злі, бідні й багаті. Оселю Івана Назаровича ніколи не минали колядники й щедрівники, і Леонід любив слухати ці пісні…
Байки – найбільша частина творчого доробку Глібова, що принесла йому популярність. Здебільшого схему мандрівного байкового сюжету Глібов обирав за криловською версією (а нерідко й сюжету, вигаданого самим Криловим). Чимала частина байок письменника становить собою цілком оригінальні твори («Горлиця й Горобець», «Снігур та Синичка», «Сила», «Мальований Стовп», «Перекотиполе», «Жук і Бджола», «Скоробагатько», «Паляниця й Книш», «Кундель» та ін.).
Окрім байок та поезій він написав понад 50 віршованих загадок, жартівливих пісеньок та акровіршів для дітей. Ці твори друкувалися під псевдонімом дідусь Кендир. Твори Л. Глібова для дітей відрізняється дотепністю, щирістю, досконалістю художньої форми.Чимало з них з'явилося на шпальтах галицького дитячого журналу “Дзвінок”. Дітлахи з нетерпінням чекали на кожне наступне число, аби знову зустрітися з дідусем Кениром. Саме під цим псевдонімом ховалося ім'я Леоніда Глібова.
З метою поглиблення знань учнів про творчість Л.Глібова, ввести їх в чарівний світ поезії, виховувати інтерес до творчості байкаря та з нагоди 190-річчя з дня народження письменника 14 березня в нашій книгозбірні проходив перегляд літератури біля книжкової виставки «Весела мудрість Леоніда Глібова».
В пошані й славі, але фізично розбитим, майже зовсім сліпим доживає Л. Глібов останні свої дні. 10 листопада 1893 року від астми й хвороби серця на 66 році життя його не стало.
Читаймо і перечитуймо твори великого байкаря, насичені мудрістю, актуальні і в наш час...
