Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка на Полтавщині в сім’ї одвічних хліборобів. У пам’яті письменника назавжди залишилося все, чим багата була їхня селянська хата, «простора, як загін».
А ще йому запам’яталися на все життя піщані береги річки Груні, зарослі вербами та осокою, і темно-зелені молоді сосни, посаджені його татом, і односельці, які збиралися в хаті Тютюнників.
Одначе цей любий світ Григорового дитинства був затьмарений сумними подіями: і голодом 1933 року, і арештом батька, і війною….
Починав писати Григір Михайлович російською мовою. Українською почав писати після смерті свого брата по батькові Григорія Тютюнника – відомого письменника, у якого Григір пройшов першу школу літературного навчання.
Майже більша половина написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому.
Перша його книжка для дітей «Ласочка» , побачила світ 1970 року. За повісті для юних читачів «Климко», «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника вшановано премією Лесі Українки.
У Тютюнникових оповіданнях і казках люди, тварини, звірята, птахи й комахи, дерева й квіти сприймаються в єдності, у взаємодії. Вони розмовляють, дружать, часом навіть гуртуються, щоб покарати зло.
Все, до чого торкається погляд письменника, починає оживати, рухатись, подавати голос. Гостре око письменника помічає у звичайних, буденних обставинах незвичайне, на що байдужа людина могла б і не звернути увагу.
З нагоди 85 від дня народження письменника 1 грудня у нашій бібліотеці створена викладка літератури «Дитячий світ у прозі Григора Тютюнника».
Помер Г. Тютюнник 6 березня 1980року.
Понад чверть століття немає серед нас Григора Тютюнника. Він наш незабутній Григір, дуже любив дітей, умів гратися з ними, міг годинами вести з малечею цікаві розмови, а діти любили його. І сьогодні, коли б він був серед нас, то на кожній книзі, напевно, залишив би для вас напис: «З великою любов’ю до дітей…»
Немає коментарів:
Дописати коментар