вівторок, 25 грудня 2012 р.

Старий рік минає, Новий наступає.

     Ось і закінчується ще один календарний рік. В цей час хочеться згадати все добре що було , зробити висновки з невдач, щоб бути обачнішим в майбутньому. За цей рік кожен з нас подорослішав, чогось досягнув, здобув, навчився бути мудрішим.
     А чим цей рік запам’ятався нам, вам, нашим користувачам? 
     Сподіваємось, що завдяки нашій бібліотеці, нашій співпраці з юними користувачами, кожен з нас збагатився духовно, почерпнув більше знань, а завдяки Інтернет – ресурсам нашої книгозбірні - побував у найвіддаленіших куточках світу, у цікавих місцях, поспілкувався з друзями та просто навчився вільно подорожувати Інтернет – простором.
      Думаємо, що якусь роль в цьому відіграло  знайомство з нашим Інтернет – блогом, який цього року народився і знайомив вас з новинами бібліотечного життя.
      Хочемо вірити, що кожен з нас гідно переступить поріг прийдешнього року і візьме з собою в наступний тільки все добре, адже  , будуючи плани на прийдешній рік , ми завжди сподіваємося на краще, мріємо, загадуємо бажання.
     Та яка ж зустріч Нового року без ялинки?
     До уваги наших користувачів  дві ялинки - традиційна і книжкова, яку пропонуємо прочитати.
     Нехай весь прийдешній рік буде повний приємних подій, радісних зустрічей, нових відкриттів і тільки чудового настрою!
     Нехай новини будуть гарними, знайомства приємними, справи вдалими, а неприємності дрібними!

До зустрічі на сторінках нашого блогу в Новому році!

Хай новий рій приходить в дім
В прикрасах ялинкових!
В ці найчарівніші свята
Хай здійснюються мрії!      

пʼятниця, 21 грудня 2012 р.

"Сторінками українських книжок"

      Твори відомих українських письменників, які писали для дітей - досить яскраві. Слухаючи або читаючи їх, ми ніби потрапляємо у широкий світ, дізнаємось про нашу Батьківщину, про працю і життя нашого народу, про далекі та дивні краї.  
      21 грудня в нашій бібліотеці пройшла огляд-екскурсія з учнями 5-го класу "Сторінками українських книжок".  Кожна книжечка представляється уривком із неї. У них діти побачили себе, своїх ровесників, братиків та сестричок такими, якими вони є насправді, - веселими і засмученими, розумними і гомінливими.
     Уривки з книг читали герої книжок або їхні «автори» - Антін Лотоцький  «Княжа слава», Олександр Копиленко «Як вони поживають», «Їдальня на долоні», Микола Трублаїні «Шхуна Колумб», «Пустуни на пароплаві»,»Лахтак», Наталя Забіла – твори в 4-х томах, Василь  Сухомлинський «Казки школи під голубим небом», Марко Вовчок  «Ведмідь», казки, Надія Кибальчич «Спогади кота Сивка».
      Дуже багато є цікавих дитячих книжечок українських письменників, але про всі не розкажеш. Діти познайомились із найбільш цікавими творами відомих письменників, а  небайдужі читачі залишилися після заходу і продовжили  знайомство з героями книжок.
       Це лише маленька частинка українських книжок. А ще скільки їх є: українських, зарубіжних! Тільки читати!

                    Так що заходьте, питайте, читайте!

четвер, 20 грудня 2012 р.

Ювілей казок братів Грімм.

           200 років  тому,  20 грудня 1812 року, вийшов перший том знаменитих казок братів Грімм.
   Народні казки віддавна цікавили письменників і вчених багатьох країн. Декотрі письменники брали теми та образи народних казок і на їхній основі писали свої власні твори (як, наприклад, І. Франко в Україні чи В. Гауф у Німеччині), а декотрі записували й видавали народні казки такими, якими почули їх від оповідачів. Саме так зробили  німецькі вчені Грімм: Якоб та Вільгельм.
     Думка братів Грімм виявилась слушною. Казки, які вони зібрали, здобули величезну славу, їх читають тепер майже всіма мовами світу. Не раз виходили вони й українською мовою.
Брати Грімм -- Якоб (1785-1863) і Вільгельм (1786-1859) жили в Німеччині. Обидва були професорами Берлінського університету. Вони створили граматику і словник німецької мови. А все ж славу принесли їм  три невеликі збірки німецьких народних казок, які почали публікувати в 1812 р. Ці казки відомі як «Казки братів Грімм», мають таку ж вартість і будуть такі ж цікаві читачам, як і писані художні твори. Найвідоміші їхні казки: «Хлопчик-Мізинчик», «Білосніжка і семеро гномів», «Спляча красуня», «Червоний капелюшок», «Попелюшка», «Вовк і семеро козенят», «Бременські вуличні музиканти».

     Значення більшості казок братів Грімм виявлялося у їх народності, у тім, що вони передавали думки і почуття, живу силу народу. Казкам братів Грімм притаманна зрозумілість і простота викладу, доступність сприйняття.
     Сподіваємося, ці книжки німецьких казкарів Братів Грімм, які представлені на тематичній поличці в нашій бібліотеці не залишать байдужими ваші серця і будуть  цікавою поживою для вашої уяви.

середа, 12 грудня 2012 р.

Йде Святий Миколай.

   Святий Миколаю,
          Прийди до нас з раю,
     Принеси нам дари
    Кожному до пари.
         Цукерки смачненькі,
       булочки пухкенькі, 
  Книжечок багато
   Читати у свято.
    
 
       Це одне з найважливіших церковних свят, і окрім того, цей день, є одним з найулюбленіших  дитячих свят. Майже цілий рік усі ми – й дорослі, й малята  з нетерпінням очікуємо день Святого Миколая. Темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес. В своєму пишному вбранні іде від хати до хати. І ніколи не минає сиротинців, лікарень, дитячих садочків. Мандрує небесний опікун світом, несе свої гостинці для всіх чемних і слухняних: іграшки, солодощі та звичайно ж і книжки.
        Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить дверми, але часто невидимий, подарунки підкладає завжди під подушку. Всі хлопчики і дівчатка отримають дари від Святого. Й лише дуже неслухняні дістануть від Миколая золоту-срібну різку та наказ виправитись до наступного року.
 Роздає святий щиро подарунки, благословляє, бажає усім дітям бути слухняними, поважати старших, любити батьків, шанувати працю, рости розумними.

       Як діти-користувачі нашої книгозбірні готуються до дня Святого Миколая?

Всі стараються бути чемними, слухняними, дізнатися звідки приходить Миколай, вивчити легенди та вірші про Чудотворця.  В цьому нашим користувачам допомагають Інтернет - ресурси та книжки, які представлені  на поличці  «Іде святий Миколай» .


Святий Миколай обдаровує кожного добротою і любов’ю.Своїм прикладом він заохочує нас чинити добро для ближніх. І дуже радіє, коли, і діти, і дорослі йому в цьому допомагають.
       Отож, вітаймо Святого Чудотворця, що завітає до нашого краю!
Він — не вигадка, не казка,
Не прекрасна наша мрія.
Миколай — добро та ласка,
Він — розрада та надія.

середа, 5 грудня 2012 р.

Закон на сторожі дитинства.

  
 
 «Учитися жити по закону, поважати закон і виконувати його,
людина повинна з малих літ, з сім'ї, дитячого садка, школи".                                                      Рибінський Є.М.                                                                                                  
 

Кожен з нас, і дорослий і малий, є повноцінним членом суспільства, його невід’ємною частиною, вільним і рівним у своїй гідності та правах. Першим кроком для повної реалізації себе як повноцінного громадянина є ознайомлення з основними правами та обов’язками.
Права дитини - це те, що гарантує їй держава. У загальних рисах вони такі самі, як і в дорослих. Однак діти частіше відчувають образу та несправедливість, оскільки є слабшими і беззахисними. Тому ООН було складено й проголошено спеціальну Декларацію прав дитини (1959 р.) і ухвалено міжнародну Конвенцію про права дитини (1989 р.).
Якими ж є права дитини?
На що має право дитина?
 Як захистити її права?
 Ці та ін. питання розглядались в нашій бібліотеці 5 грудня під час проведення години права «Закон на сторожі дитинства». Присутні з цікавістю слухали інформацію про права і обов’язки дітей в Україні, ознайомились з літературою, яка була представлена на поличці «Права і обов’язки дітей в Україні."


Свіжі матеріали з Інтернету на цю тему викликали жваву дискусію, в якій взяли участь всі присутні.  

Цей захід став  корисним  та повчальним  для дітей. Кожний її учасник отримав хороший правовий урок. Це підтвердили відповіді на запитання вікторини «Як ти знаєш свої права і обов’язки?». 
                                                                          
 Висновок, який зробили учасники години права – з найскладнішої ситуації в житті людини завжди є вихід.

                                      Не  меркнуть зорі,
                                      Йдуть у небуття,
                                      Бо мають право вік світити.
                                      Я ж маю право на життя,
                                      Я гідно мушу жити.


вівторок, 20 листопада 2012 р.

Скорботний 33-й...

                    

                                                                           
                                          
                                   Це остання хлібина, остання...
                             Очі горем налиті вщерть.
                             Батько й діти не їли від рання,
                             Це остання хлібина, остання...
                             Після неї — голодна смерть.  
 
         Багатовікова історія українського народу мала не одну трагічну сторінку. Трагедія 32-33 років — злочин влади проти власного народу. За механізмом творення і страхітливими наслідками його слід занести до книги трагічних дат в історії людства. В Україні штучний голод виморив від 8 до 11 млн. людей — точної кількості не визначено і сьогодні.
         Пам'ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод. Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду. А так вмирала майже вся Україна.
         Роки, що віддаляють нас від українського голодомору, не вивітрили з пам'яті народної жаху пережитого. Лихоліття 33-го і досі болять невигойною раною в душі кожного українця, бо не було селянської родини в тодішній Україні, яку б обійшла ця біда, коли голодна смерть забирала дітей і їхніх матерів.
         Напередодні цієї трагічної дати в нашій бібліотеці пройшла година пам’яті «Скорботний  33-й», на якій діти вшанували світлу пам’ять безневинно замучених голодом людей, ознайомилиcь  з історичними передумовами виникнення голодомору.
          Говорячи словами О.Міщенка «Мертвим нікому довіритися, крім живих, - і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу». Мільйони людей, які загинули у 1932-33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. Про них пам'ятатимемо ми, хто вижив, їх діти та онуки.

середа, 14 листопада 2012 р.

"Я серце й душу в пісню переллю."


«Знову цвітуть каштани», «Ми підем, де трави похилі», «Вчителько моя», «Стежина», «Київський вальс»…— кожному українцеві відомі ці твори  «Пісня про рушник» стала народним гімном усім матерям, які чекають своїх дітей з далеких і близьких доріг.    
 14 листопада  виповнюється 100 років з дня народження Андрія Малишка. Народився поет-пісняр  1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім'ї сільського шевця. З самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні та слова, промовленого "в колисці із  лози, щоб вічним окаянним боржником його нести, страждати і любити..."
   Поезію Андрія Малишка     не можна «прочитати», «вивчити», не можна осягнути одним тільки розумом, її треба відчути й прочитати душею, треба глибоко зріднитися зі світом поетових дум  в цьому пересвідчитися мають змогу відвідувачі нашої книгозбірні,знайомлячись з творами Малишка,що виставлені на тематичній полиці «Я серце й душу в пісню переллю» .
Вірші Малишка на музику поклали Л. Ревуцький, С Козак, А. Штогаренко, О. Білаш, П. Козицький, М. Вериківський, Ю. Мейтус, Г.Майборода, П. Майборода та інші. Таких прикладів справді творчої співпраці Андрія Малишка з композиторами можна навести безліч.
За своє життя поет видав близько 40-ка збірок. Малишко полишив нам не тільки пісенну й поетичну спадщину, він також є автором значної кількості публіцистичних та літературно-критичних творів.
17 лютого 1970 р. Андрій Малишко помер.
Останнім твором поета, написаним у лікарні за вісім днів до його смерті, була славнозвісна "Стежина" ("Чому, сказати, й сам не знаю..."), в якій він роздумує над людським життям... Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Та якою вона буде і де проляже? Чи десь на чужині, чи в ріднім краю? Одним одна... Єдина... Найдорожча...

пʼятниця, 9 листопада 2012 р.

Порадійте з нами.

                    Комп'ютери й книги, стежки Інтернету,
                    Європа сучасна і наш ретро-край...
                    Ми з Вами разом пізнаємо планету, -
                    Колись подарований Господом рай...

 
    10 листопада наша бібліотека святкує першу річницю відкриття центру нових бібліотечних послуг «Бібліоінтернету».  
    А починалося все з одного комп'ютера, який презентували нам в районній бібліотеці, дякуючи нашому директору Людмилі Іванівні Фреїв. Перші кроки, перші спроби. А потім - перша перемога в проекті програми «Бібліоміст». Наша бібліотека стала першою дитячою бібліотекою в області, яка отримала перемогу в цьому конкурсі, чим по праву може пишатися.
    На сьогоднішній день у нас 3 комп'ютери для наших користувачів, вебкамери, нові технології, скайпзв'язок.
Завдяки цьому проекту ми збільшили і розширили свої можливості по обслуговуванню користувачів, в яких не було змоги користуватись такими послугами . Ми, бібліотекарі, раді що маємо змогу навчати на тренінгах тих, хто цього потребує, а переконанням того, що ми робимо добру справу, є відвідування нашими користувачами бібліотеки та «Бібліоінтернету».
 
                 Ми завжди раді новим користувачам!