ІСТОРИЧНА ЛІНІЯ ЧАСУ "ВІДЧУЙ ТРАГЕДІЮ ЧЕРЕЗ СЛОВО"

 ІСТОРИЧНА ЛІНІЯ ЧАСУ "ВІДЧУЙ ТРАГЕДІЮ ЧЕРЕЗ СЛОВО"

У  бібліотеці для дітей до 39-ї річниці Чорнобильської катастрофи — найстрашнішої техногенної трагедії в історії України діє виставка експозиція

від мирного життя — до вибуху ⚠️

від евакуації — до мовчання.

Від зони ☢️ болю — до надії на відродження ✨

Уяви собі місто, де були веселі дитячі майданчики, колесо огляду, кінотеатр, школа, де діти, як і ти, вчилися, мріяли й гралися. Це було місто Прип’ять. Але одного дня все змінилося…

☢️В ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції стався потужний вибух. Було дуже світло — так, ніби посеред ночі зійшло друге сонце. Пожежники, не знаючи, наскільки це небезпечно, одразу поїхали гасити вогонь. Вони були справжніми героями!

💥Але вибух був особливий — він випустив у повітря невидиму отруту — радіацію. Її не видно, не чути й не відчутно — як привид. Вона проникала скрізь: у воду, повітря, ґрунт. Тому всіх людей із міста швидко евакуювали — їх вивезли на автобусах. Їм сказали взяти тільки найнеобхідніше, бо "за три дні повернуться". Але вони більше ніколи не повернулись додому.

Прип’ять стала містом-привидом. Колесо огляду, яке так і не встигло покатати дітей на відкриття, досі стоїть мовчазне… ніби чекає.

Після аварії з’явилися нові герої — ліквідатори. Вони чистили територію, будували спеціальний саркофаг, щоб накрити зруйнований реактор. Вони працювали по кілька хвилин, щоб не наражатись на смертельну небезпеку.

Та життя повертається. Хоча Чорнобильська зона залишається небезпечною для постійного проживання, там з’явились дикі тварини: олені, лисиці, вовки. Природа поступово відновлюється.

Ми пам’ятаємо Чорнобиль, бо ця історія вчить нас відповідальності, сміливості та поваги до природи. А головне — вона показує, що навіть у темряві може з’явитися світло — світло людського серця.

"Відчуй трагедію через слово" — збережи памʼять разом з нами.

ІСТОРИЧНИЙ РЕПОРТАЖ "ЧОРНОБИЛЬ В СЕРЦІ УКРАЇНИ, А ТІНЬ ЙОГО ПО ВСІЙ ЗЕМЛІ"

ІСТОРИЧНИЙ РЕПОРТАЖ 

"☢️ ЧОРНОБИЛЬ В СЕРЦІ УКРАЇНИ,А ТІНЬ ЙОГО ПО ВСІЙ ЗЕМЛІ"

26 квітня 1986 року 😢❤– сумна дата в історії України і всього світу, день Чорнобильської катастрофи.☢️

Чорнобиль не має минулого часу ...

   Минає 38 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія...

   Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров'ям, врятували нас від подальшого☢️ поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії.

З того часу виросло вже два покоління молоді, але завдяки патріотично-виховній роботі усі знають та пам'ятать,про подвиг ліквідаторів та вдячні їм за врятований світ🙏 Сьогодні в бібліотеці для дітей напередодні дня пам'яті Чорнобильської катастрофи🔥 відбувся історичний репортаж "Чорнобиль в серці України,а тінь його по всій землі"для учнів 6-А класу Долинського ліцею 7 також діти переглянули короткометражні фільми про трагедію Чорнобиля, інсценізацію  "За хвилину до вибуху"☢️ та створили пам'ятку "Дбаймо про майбутнє "🌿

#Екологічне виховання 

Кількість учасників 13

"Чорнобиль - попередження набат"

Чорнобиль… Це слово стало символом печалі й скорботи, символом трагедії, що сталася 26 квітня 1986 року. Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей.Цими днями весь світ відзначає сумну дату Чорнобильської трагедії.Саме тому сьогодні, 21 квітня у бібліотеці для дітей відбулась година пам'яті "Чорнобиль - попередження набат"для учнів 8 класу Долинського ліцею √5 (кл. кер. Стахнів Лілія Михайлівна).

Ми згадуємо трагічні події і говоримо, що подібне ніколи не має повторитися знову,але забути це й викреслити із нашої пам'яті - неможливо.

Відкрита рана нашої землі – Чорнобиль

35 років Україна живе з болем Чорнобиля. Це трагедія, що торкнулась не лишень української сім'ї, але й всього світу.

    26 квітня 1986 року у мирну весняну ніч, коли ніхто не передчував біди о 1 годині 23 хвилини 40 секунд вдарив Чорнобильський дзвін, його полум'я люди почули по всій планеті. Це була найбільша світова катастрофа, яка сталась у місті Прип'яті.

    До 35 річниці аварії на Чорнобильській атомній станції Бібліотека для дітей КЗ "Долинська ЦПБ" провела годину-реквієм «Відкрита рана нашої землі – Чорнобиль». Присутніми були учні 6-А класу Долинського ліцею №7. Діти переглянули уривок кінофільму та долучилися до акції "Біль і пам'ять Чорнобиля". Модератором заходу була провідний бібліотекар Галина Надольська, вірші прозвучали у виконанні працівників бібліотеки Ірини Холозінської , Христини Крошней та Галини Борис. На завершення до дітей звернулася заступник директора з навчально-виховної роботи Долинського ліцею №7 Уляна Дмитрів. Минають роки та в нашій пам’яті назавжди залишається велетенське полум'я та наслідки Чорнобильської аварії...

Я вдячна людям тим, що врятували

Усю планету в найскрутніший час.

Ми перед ними всі заборгували.

Скажу сьогодні просто,без прикрас.

Нехай Чорнобильська біда остання буде на планеті

Чорнокрила доля, чорнокрила,

Чорнобилем землю накрила.

Валентина Козак

        Смуток… Горе… Журба… Нещастя… Траур… Загибель… З цими словами пов’язано безліч катастроф, стихійних лих, війн, хвороб… І саме це все ми можемо окрасити в чорний колір, колір ночі, колір зловісний, таємний, страшний. 

        Саме ці зловісні темні слова, накрили землю 26 квітня 1986 року, о 01:23 ночі. В цей час, за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Витік радіації внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму. Поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, і навіть в Ірландії.

        В такому контексті сьогодні в інтернет-центрі нашої  бібліотеки пройшов екологічний діалог «Нехай Чорнобильська біда остання буде на планеті». Під час розмови, ми постаралися донести нашим користувачам, на прикладі чорного кольору масштаб катастрофи, що сталася 33 роки тому. Ця  страшна подія нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. 

Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. 

Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.

Чорнобиль:цифровий плач мертвої зони

      "Ідуть роки…32…відтоді, як вибухнув 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС, випустивши смертоносні радіоактивні хмари, які розповсюдилися над Європою.  Чорнобильська катастрофа найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 1 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року…

Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією  з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей.  Україну проголошено зоною екологічного лиха.                                                                    Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс - Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження). Згадування чорнобильської катастрофи, як правило, викликає думки про смерть, руйнування, рак, значні економічні втрати та інші негативні наслідки...

Від аварії постраждало 7% населення України, що становить 3 361 870 осіб...", - про це 25 квітня розповідала бібліотекар Галина Надольська на годині екологічної грамотності "Чорнобиль:цифровий плач мертвої зони". Учасниками заходу  були учні 5-А класу ( кл.кер. Дзудзило Ю.В.),5-Б класу (кл.кер. Воробець А.Б.) та учні 5-В школи №7 м. Долини.

Історії життя ліквідаторів та очевидців катастрофи знайшли відображення в книгах і фільмах. Тож, дітям було запропоновано документальну картину про Чорнобиль " 30 років потому".

   Може в маленьких голівках дітей  і не зовсім  "вималювалась" картина того жахіття, що довелось пережити і які наслідки тієї трагедії переслідують нас і далі, та все ж вони мусять це знати...,щоб жити в мирі з природою, дотримуватись правил екологічної безпеки. Про це коротко розповіла представник громадської організації "Екодія" Світлана Бугрій, запропонувавши дітям буклети про бережливе поводження в навколишньому середовищі. 

Аварія на Чорнобильській атомній станції назавжди змінила життя мільйонів людей і залишається однією з найтрагічніших сторінок в історії людства. 

Пам'ятаймо про це!!! 

Біль Чорнобиля з роками не згасає

     31 рік минає від того страшного  дня Чорнобильської катастрофи.       Роки проходять, та в людській пам’яті ці трагічні події залишаться назавжди. І це правильно, бо ми маємо навчити дітей пам’ятати про подвиг ліквідаторів, які першими кинулись у вогонь, щоб захистити нас з вами, про ту чорну пляму  в історії України, яка вже багато років сіє на нашій землі зерна вбивчої радіації, хвороби і сліз. З цією метою сьогодні, 24 квітня, в нашій книгозбірні проводилась інформ-хвилина «Біль Чорнобиля з роками не згасає». 

Дуже відрадно було чути, що вже на перше запитання: «Про що говорить дата 26 квітня?» Діти відповідали –«Чорнобильська катастрофа». Малі відвідувачі також уважно слухали розповідь бібліотекаря про трагічні події, до яких призвела людська недбалість. Страшно уявити які наслідки могли бути, якби герої Чорнобиля не ліквідували небезпеку, що на нас насувалась. Ці люди виконували найбільш відповідальну роботу на нашій планеті. 

      Отож,  схилімо голови перед пам’яттю загиблих у цій боротьбі. Пам'ятаймо про цю трагедію, щоб не повторити її в майбутньому!

Чорна спадщина Чорнобиля

 «26 квітня 1986 рік…над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Цьогоріч минає 30 літ цієї скорботної дати, спогад про яку пронизує серце гострим болем. Чорнобиль і досі є незагоєною раною.                                           

Сьогодні Чорнобиль для нас – це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження. Це 160 тисяч людей із 129 населених пунктів, яким довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші місця….»,- так 5 квітня розпочався урок пам’яті в Долинській районній бібліотеці для дітей.

      А, поспішали на нього учні 5-А класу школи № 7 м.Долини (викладач Людмила Витвицька). Ініціатором проведення в бібліотеці заходу була Уляна Дмитрів, заступник директора по виховній роботі школи №7, бо як вона сказала, що «…нічого книгу не замінить, ні телевізор,  ні комп’ютер. Тільки тут, в бібліотеці, серед тиші книг можна так багато почерпнути для свого розвитку і духовного збагачення. І погортавши сторінки книг, спокійно і виважено розміркувати над минулим і теперішнім. Через  ЗМІ, книги, періодику (про комп’ютери ми тоді ще і не чули)  ми знайомились  з тією бідою, що спіткала народ  26 квітня 1986 року …».      

     

  

Урок проходив в дружній атмосфері. До розмови підключались діти. Приємно визнати, що вони досить непогано обізнані з тими подіями. А, учень Павлище Максим розповів, що і його дідусь (Павлище Йосип) був там, у «пеклі»радіації, у перші ж дні. Через рік, після трагедії його не стало… І, тільки протигаз (він був пожежником)  нагадує про рідну людину. Оба Таїсія (учениця цього ж класу) також розповіла, що і її вітчим  був учасником ліквідації на Чорнобильській АЕС. 

Діти мали можливість познайомитись з виставкою літератури «Чорна спадщина Чорнобиля». Бібліотекар Галина Надольська провела короткий огляд літератури, звернувши увагу на книгу Євгена Гуцала «Діти Чорнобиля». 

Закінчився урок, та зустрічі в бібліотеці, пов’язані з темою Чорнобиля триватимуть…

Кому, як не нам дорослим, дбати про обізнаність молодого покоління з тими страшними подіями і берегти пам’ять про тих, хто «собою прикривав» чорнобильське пекло.       

Атомне століття раною горить

Чорнобиль… Чорнобильник – полин.

І дзвони б’ють  на сполох так тривожно…

Була пожежа. І вибух, лиш один!

Та нам його забути вже не можна.

Чорнобиль… Кажуть, була така зірка-Полин, що труїла гіркотою спочатку небо, а потім упала на землю. І там, де впала ця зірка, виникло містечко Чорнобиль. Минали століття, процвітав Чорнобиль. За 15 кілометрів від міста збудували атомну станцію, з вірою в те, що мирний атом - лише корисний.

     Так здавалося… Доки не настало 26 квітня 1986 року. Тоді час пішов навіть не на хвилини , а на секунди. На 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС відбувся вибух, який повністю зруйнував реактор.

  П’ята частина території  України стала зоною радіоактивного забруднення. З 2 тисяч населених пунктів переселили 200 тисяч осіб.

  Чорнобиль сьогодні-це не тільки втрачені для господарства угіддя, ліси, та промислові об’єкти. Це втрачена унікальна народна культура Полісся, розселений, перерваний духовний зв’язок поколінь і невимовне горе десятків тисяч людей, що втратили свою малу Батьківщину.

    І ми маємо запам’ятати уроки Чорнобиля. Маємо пам’ятати про дисципліну, порядок, організованість. Маємо пам’ятати про минуле, отямитися, замислитися, зробити висновки, щоб це минуле не повернулося ніколи.

     Вже 29  гірких літ ми живемо у післячорнобильській ері, під знаком зловісної зірки, у чорному болі.. В нашій книгозбірні цю страшну  трагедію висвітлює викладка літератури  "Атомне століття раною горить"    

Ми схиляємо свої голови перед усіма, кого сьогодні вже немає з нами, перед тими, хто оплатив шанс на життя мільйонів.

Пам'ятаймо Чорнобиль, люди!

   

    Чорнобиль…Згадаємо знову і знову

    Це місце, окутане темним туманом- 

    Це пустка одвічна-Чорнобильська зона.

     26 квітня 1986 року…Ця страшна дата мабуть навічно закарбувалась в пам’яті українського народу - день чорнобильського лиха, болю, суму…

Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою віхою відліку в історії атомної енергетики, вона показала, настільки небезпечна, позбавлена контролю сила атома і як важко вгамувати її. 

Колись така квітуча, чорнобильська земля, що славилася чудовими краєвидами, щедрим врожаєм, зеленими лісами, стала називатись «зоною» непридатною для життя.

Чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився пізніше. Цей день буде завжди об’єднувати одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

Скільки зламаних доль…сироти, що втратили батьків, ненароджені діти, хвороби, туга за рідним краєм…

Спливає рік за роком, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Ось уже 28 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця.

     В бібліотеці, цю трагедію в житті нашого народу, висвітлює перегляд літератури «ПАМ’ЯТАЙМО ЧОРНОБИЛЬ, ЛЮДИ!»

Відвідувачам книгозбірні представлено літературу та періодичні видання, що висвітлюють все нові факти чорнобильського лиха.

ЧОРНОБИЛЬСЬКА БІДА НАДОВГО ЗАЛИШИЛАСЯ В НАШІЙ ПАМ’ЯТІ. ЩЕ ДОВГО МИ БУДЕМО ВІДЧУВАТИ НА СОБІ ЇЇ НАСЛІДКИ, ЇЇ ДЗВОНИ, ЯКІ ЛУНАТИМУТЬ ЗА ТИМИ, КОГО ВЖЕ НЕМАЄ...