Бібліознайки

  Краше гір можуть бути тільки гори  На яких ти іще не бував...           В. Висоцький.      Гори завжди вабили людей.  Їхня недосяжна краса та горді вершини оспівувались у найпрекрасніших віршах. Кожного року сотні відчайдухів випробовують свої сили на помірних висотах гір, на стрімких гірських річках, гострих скелях та в глибоких печерах.                                        Та не завжди мандрівники чемно поводять себе у горах, залишаючи після себе багато сміття та недбайле ставлення до природи…                       Щоб  привернути увагу до культури гір,  Генеральна Асамблея ООН  20 грудня 2002 року встановила свято - Міжнародний день гір . Починаючи з 2003 року, воно відзначається  щороку 11 грудня.             ...

Природа нам - як рідний  дім, Вона усім - як мати. Щоб лад завжди був в домі тім, Про це нам треба дбати.         Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з чим не зрівняна природа рідного краю. Один мудрець сказав: «І якщо мені іноді хочеться жити до 120 років, то тільки тому, що мало одного життя, щоб випробувати до кінця всю чарівність і всю цілющу силу нашої природи. Любов до природи – одна з найточніших ознак любові до Батьківщини».      Привернути увагу дітей до різноманіття рідної природи, яку треба оберігати завжди і всюди, примножувати її багатства і красу,- такою була мета екологічної квест-гри  «Скарбниця рідної природи» , що відбулась сьогодні, 4 жовтня , в нашій бібліотеці. Участь у грі взяло 2 команди, по 4 учасники в кожні...

        Літо … Сонце … Відпочинок… Кожен з нас прагне  цей час максимально і з користю використати для себе. А ще, кортить побувати в цікавих місцях чи місцинах, щоб потім ділитись враженнями з ровесниками чи близькими по духу людьми. Та, мабуть не завжди так виходить як хочеться. То сонячні дні кудись зникли і холод серед літа проймає, то фінанси не дозволяють…Причин може бути багато.                                                                                                          Однак, побувати в дивовижних місцях можна, здійснивши віртуальну подорож. Саме це, відвідувачі  нашої бібліотеки зробили 11 липня , познайомившись з дивами  за допомогою медіа-мандрівки «Природні дива...

Природа нам – як рідний дім,  Вона усім, як мати,  Щоб лад завжди був в домі тім,  Про це нам треба знати.  Не рви, не знищи, не зруйнуй-                                            Це заповідь для тебе,  красу планети не зіпсуй-   Вона одна під небом.      Природа…Чарівна, неповторна, мила!  Людина закохана у природу. А чи справжня то любов? Чи правильно ми поводимо себе серед краси, що оточує нас? Однозначно-ні!  Природа гине й благає нас про захист.   Багато видів рослин та тварин стали рідкісними. Вони занесені до Червоної книги України. Названо цю книгу Червоною , тому що червоний колір неначе попереджає нас — схаменіться, загрожує небезпека.   1948 року було створено Міжнародну Червону книгу , куди заносять всі рослини й тварини, яким загрожує зникнення. 1980 року Закон «Про Черв...

Поглянь, дитино, на бездонне небо. А он тополі в небо потяглись. Для щастя зовсім небагато треба, Лише навколо себе придивись.         Людина і природа… Філософи, поети, художники усіх часів і народів віддали данину цій вічній і актуальній темі.      Та ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи нависла над людством.         Людина закохана у природу. А чи справжня то любов? Чому залишившись наодинці з нею, багато хто стає схожим на печерного дикуна? Ми вважаємо себе культурними людьми, але часто навіть не знаємо, що можна, а чого не можна робити в горах, на березі річки. Дерева, кущі, квіти ростуть не для того, щоб ми їх ламали, топтали, рвали, нищили.     Наше довкілля, рідна природа чарує нас в усі пори року. Ми маємо гордитися тим, що доля подарувала нам це диво – чарівну й неповторну красу природи. Та багатства природи небезмежні. Маємо їх дбайливо оберігати. Т...

А знаєте, а знаєте,— У мене песик є! Якби ви тільки бачили Те цуценя моє!    «Брати наші менші -так часто ми привикли називати тварин. І в цьому є істина.  Чи можна хоча б на якусь мить уявити собі наше життя без них?... Яка пустота, сум виникли б навколо…Та й чи можливо взагалі без них життя людини та і всього Всесвіту? Звичайно – ні.  Ми радіємо пісні жайворонка в небі, співу соловейка. Нас не дивує кумкання жаби…цвіркання коника-стрибунця.  А що вже говорити про наших домашніх улюбленців?   Звичайно є тварини, яких ми боїмося, яких остерігаємось. Та все одно, вони відіграють необхідну роль в природі. Люди прекрасно це усвідомили...  Тваринам встановлюють пам’ятники, деякі тварини в багатьох країнах вважаються священними.  Про них багато написано, знято фільмів…А сьогодні, 13 липня , ми з вами поговоримо про тварин мовою поезії…»,- так розпочався в нашій бібліотеці захід- літературний віраж «Цей загадковий світ тварин». Діти ро...

Щоб не скривдити, не зламати, А в гармонії з світом жити.          Тож природу нам треба знати, Бо прийшли ми у світ — любити!      Як прилучити дитину до природи? Навчити цінувати, поважати і любити її? Адже це так необхідно, щоб вона виросла чуйною і доброю людиною.        Побачити красу природи можна лише здійснивши чудо. Тому що краса природи – саме чудо. Це – таємниця природи. Це – вічність Природи. Це – її нескінченість. – говорив Маленькому Принцеві Мудрий Лис.       31 липня у нашій бібліотеці була проведена  екологічна  гра «Що? Де? Коли?».  Мета якої популяризувати дитячу літературу природничої тематики; розвивати кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості учнів; виховувати любов до природи, турботливе ставлення до неї; прищеплювати уміння культурно поводитися на природі.       Під час заходу діти брали активну участь у вікторині   «Кошик цілющих ...