В бібліотеці - фото на згадку!

      До останнього дзвоника в школі - всього нічого, якихось 3 чи 2 дні. А тоді - «вільному-воля»: відпочивай, гуляй, розслабляйся аж до 1 вересня. Та, щоб залишити гарні спогади на літо про останні дні  навчального  року, малі школярики разом з класоводом спішать на ескурсії по відомих місцях  свого міста. Не обминають вони і нашу бібліотеку, яка для багатьох із них була своєрідним орієнтиром у світі знань. Тож, сьогодні, 29 травня, ми приймали малих другокласників школи №7 (кл. кер. Пенгрин М.І.). 
Малеча мала змогу ознайомитись з новинками, взяти книжечки для домашнього прочитання, а ще – поділитись своїми планами на літо. Звичайно, не обійшлось і без фотосесії. А як без цього?

 Нам тільки залишилось побажати дітлахам цікавого  та змістовного відпочинку влітку.

Український ГраВіКон (День словянської писемності і культури)

Над озерами, річками,
На полянах лісових,
На стрімких високих горах,
На просторах степових, —
Де лише сіріє стежка
Або вкрився збіжжям лан,
Скрізь розкидались оселі
Наших прадідів слов’ян.

  Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. Що ж для кожного з нас значить рідна мова?  Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, ні жодної великої дати, ні жодного великого імені.

  24 травня у всіх країнах, де живуть слов'яни, святкують День слов'янської писемності і культури. Цей день присвячений вченим і просвітителям, які створили перше в світі слов'янське письмо. Це відомі в усіх слов'янських країнах брати Кирило і Мефодій. Саме вони стали основоположниками слов'янської писемності.

  Виникнення писемності сприяло розвитку літератури слов’янських народів, і слов’янська мова стала третьою в Європі після грецької та латини.

   З нагоди Дня писемності і культури у нашій бібліотеці 22 травня пройшов мовознавчий турнір «Український ГраВіКон», на якому діти стали активними учасниками гри «Утвори слово», вікторини « Хто найрозумніший?», а також читали поезію про мову, правильно закінчували прислів’я, пояснювали значення українських народних висловів.

  День слов’янської писемності і культури нагадує нам сьогодні про наше духовне коріння, наповнює особливими почуттями до рідної мови, яка по праву вважається однією з найбагатших і найкрасивіших мов планети.

Казкові маршрути: weekend в Європі

Світ схожий на книгу і той,

 хто знає тільки свою країну,

 прочитав лише одну сторінку…

Фуджере де Мондрона

     День Європи – символ  мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах, спільній історії всіх націй та мирного, щасливого майбутнього жителів  всіх країн. 

     Дуже важливим зараз є почуття миролюбства, толерантності, добра, взаєморозуміння, солідарності і духовної єдністі між людьми різних народів.  

      Кожного року у травні відзначається День Європи в Україні. Цьогоріч – 19 травня. 

      З метою інформування та залучення учнівської молоді до активної творчої діяльності, виховання патріотизму, шанобливого ставлення до історії, культури, обрядів та традицій інших країн в нашій бібліотеці  оформлено книжкову виставку  «Казкові маршрути: weekend в Європі».  
Тому вже сьогодні, 18 травня, наші користувачі мають змогу вирушити в цікаву подорож країнами Європи. А в невеличкому буклеті «15 міст Європи, відвідати які вам не спаде на думку» батьки та старшокласники мають можливість ознайомитись з  містами Європи, побувавши в яких отриманих вражень вистачить на цілий рік. Адже, саме літо це час відпочинку, нових вражень та відкриттів. 
     Ну і звичайно, з найкмітливішими та допитливими користувачами працівники бібліотеки провели тест-драйв «10 запитань про Європу», з запитаннями якого діти чудово впорались.

Подорожуй Європою разом з книгою!

Володар селянських дум - Василь Стефаник

     Як психолог мужицької душі, Василь Стефаник не має собі рівних в українській літературі, він випередив чи не всіх, хто тільки писав про село… Переживання його персонажів були і переживаннями самого автора. Його тесть Кирило Гаморак говорив йому: «Не пиши так, бо вмреш».

    Народився Василь Стефаник 14 травня 1871 року в селі Русові Снятинського району на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область), у заможній селянській родині. До школи спочатку ходив у рідному селі, потім в Снятині, де в 1883 році закінчив чотири класи народної школи, і того ж року батько віддав його до польської гімназії в Коломиї, де він пробув до 1890 року.

1891 рік. Василь Стефаник учень Дрогобицької гімназії. Літо… Канікули… Він їде в Нагуєвичі, щоб познайомитись з Іваном Франком. Ця зустріч поклала початок глибокій і щирій багаторічній дружбі, яка згодом дала Стефанику можливість сказати: «Франко поставив мене малим наслідником своїм».

Вродливий, ставний, з буйним чорним чубом, добре вихований, Стефаник був душею товариства…

   Спадщина письменника — це книги новел «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1926) та низка творів, не виданих окремою збіркою за життя автора. З біографією письменника, його творчістю  знайомить виставка-портрет «Володар селянських дум - Василь Стефаник», що організована в нашій книгозбірні з нагоди дня народження письменника.

Кожна новела В. Стефаника проймає голову пекучою, як огонь, думкою, і нема жодної такої, аби не краяла серце. Нема у нього жодної новели, витвореної лише фантазією митця. Кожна картина вихоплена з життя письменника або близько знаних людей.

    Творчість володаря душ селянських, великого майстра новели Василя Стефаника – одна із чарівних перлин нашої української культури, наша гордість і слава. 

Принесу тобі, мамо,всі квіти Землі

Можна у світі чимало зробити -
Перетворити зиму на літо.
Можна море й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
"В світі усе починається з мами!"

А.Костецький

       Є у світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють голови. Це слово – «мати». Кожна людина, кожний народ мають свої святощі. До цих святощів зараховуємо і пошану до матері. Вона дала нам життя, виростила й виховала.

З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в  Україну і відзначається кожної другої неділі травня.

Мама, ненька, матуся, матінка… Вимовляємо ці слова, і квіти швидше розпускають свої пелюстки, сонце яскравіше світить, міцнішають крила пташенят у польоті. Це слово віще, світить нам любов’ю протягом усього життєвого шляху.

         Готуючись до  свята Матері, в нашій книгозбірні пройшов  майстер-клас «Принесу тобі, мамо всі квіти Землі». Всі діти з любов’ю виготовляли листівки для своїх найдорожчих матерів. Виготовляючи подарунки, діти проявили свої творчі ідеї, креативність.

Всі були задоволені результатами своєї праці.

              В кінці ми охоче розповіли  про це свято і нагадали дітям, коли вони стануть дорослими, щоб ніколи не забували про своїх матерів і завжди знайшли час привітати їх у свято Матері.