Щороку в другу неділю травня весь світ відзначає День матері.
Блог бібліотеки для дітей КЗ "Долинської ЦПБ"
Цієї неділі, 24 квітня, православні християни святкують Великдень.
Це світле свято в пам’ять про диво воскресіння Сина Божого відзначається християнами всього світу протягом багатьох століть.
У сьогоднішній статті ми підготували матеріали про походження цього свята та головні звичаї Великодня.
«Великдень» чи «Пасха»?
Найпоширеніша назва свята Воскресіння в Україні — Великдень. Це слово прийшло до нас з язичництва, і раніше пов’язувалося з пробудженням природи, з початком засівання. Слово «Великдень» — великий день — означає прихід весни, сонечка, відродження природи.
Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах (з івриту — «перехід»), святкують на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі — перехід від рабства до свободи.
Воскресіння Христове — це перехід від смерті до життя, звільнення людини від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха і зла до свободи, любові, добра.
Дата Великодня щороку змінюється: це неділя після першого повного місяця, який настав після дня весняного рівнодення.
Як наші предки готувалися до Великодня?
Останній тиждень перед Великоднем в Україні називають Страсним, адже впродовж нього згадуються «Страсті» Христа, останні події перед його розп’яттям.
«У Чистий четвер ми згадуємо Тайну вечерю та Причастя Тіла і Крові Христових, читаємо 12 уривків з Євангелія про Страсті Христові, в п’ятницю виноситься Плащаниця, і ми згадуємо розп’яття і смерть Спасителя.
Страсна п’ятниця — це найсуворіший постовий день річного кола богослужінь, в п’ятницю віруючі дотримуються суворого посту.
Субота — це день спокою, перехід від Страстей Христових до Світлого Христового Воскресіння.
У суботу ввечері починається всенічна служба, на яку беруть кошики з продуктами для освячення.
Що кладуть до великоднього кошика для освячення?
Великодні частування — улюблені ласощі і дорослих, і дітей. Традиційно, в святкову корзину кладуть здобні паски, сирну паску, яйця, масло, шинку, ковбасу, сир, хрін, сіль.
Кожен з елементів свята символічний:
Сирна паска повинна мати форму пірамідки. Це символ гори Голгофи, на якій розіп’яли Христа.
Паски зі здобного тіста символізують життя Христа серед людей. Вважається, що паска довгий час не черствіє. Тому за старих часів його з’їдали не відразу. Верхівку пасочки брали з собою на перші весняні роботи в полі і з’їдали там, щоб рік був урожайним.
Писанки - на яйцях нотували всі символи, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися оберегами: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо.
Великодній кошик досі має свої регіональні особливості: крім пасок, у Центральній Україні до кошика клали крашанки у шкарлупі, а на Галичині їх чистили. На Гуцульщині існувала традиція освячувати воду, в якій варили яйця: вважалося, що якщо людина буде вмиватися цією водою, її обличчя буде чистим та здоровим. У деяких регіонах освячували воду з червоною писанкою, щоб потім вмиватися на красу.
Люди також складали до кошика предмети, які могли б знадобитися в господарстві, тож іноді клали хрестики, медальйони, ікони та різноманітні обереги.
Все, що було в кошику, навіть рушничок, яким він покривався, наділяли магічним значенням. В українців була заборона будь-що свячене викидати, його закопували, і вважалося, що там буде родити нива, не буде бур’янів.
Як зустрічають Великодню неділю?
Це свято прийнято проводити в колі близьких людей. За святковий стіл сідають відразу після церковної служби.
Розговлятися потрібно паскою або яйцем, хоча наші предки розговлялися навіть хріном, щоб зуби не боліли.
Яскравий і зворушливий великодній звичай — «христосування». Вітаючи одне одного, потрібно тричі поцілуватися зі словами: «Христос Воскрес!». Відповідають на привітання фразою: «Воістину Воскрес!».
Велика неділя символізує очищення душі та позбавлення від гріхів, тому зустрічати її потрібно зі світлими помислами, чистим не тільки фізично, а й духовно.
Святкують Великдень три дні, протягом яких віруючі христосуються, співають гаївки, обливаються та навідують родичів.
Тож гарних вам свят, смачної паски та мирного неба над голово!!!
Все буде Україна!
Великдень - найжаданіше свято весни для всіх українців. Сьогодні в умовах війни Великдень - це не лише весна, з цим святом пов'язані надії українців на перемогу та відродження України.
Напередодні Великодніх свят, 14 квітня, у нашій бібліотеці відбувся майстер-клас з дітьми (ВПО) та нашими читачами по виготовленню Великодньої свічки з вощини.
Вощина - це листова основа майбутніх сот з медом. Вона повністю складається з бджолиного воску і є 100% натуральним матеріалом.
Історію Великодня та його традиції розповів отець Ігор Ліпчанський. Діти отримали Боже благословення, після чого розпочали виготовляти свічку,яка наповнить дім особливим світлом та теплом і неодмінно принесе мир у нашій країні!
Велике Вам спасибі і Галі Ласці за подаровані книги 8 квітня. Ми впевнені, що вони знайдуть своїх читачів та будуть їм корисними. Віримо, що добрі справи завжди повертаються добром! Здійснюйте добро, поки ви існуєте! Тиждень дитячого читання закінчився, а бібліотека і далі працює… Попереду - заняття з дітьми ВПО.
Це страшне слово на устах кожного українця…
Це страшне лихо торкнулося кожного з нас…
Війна… Росії проти України.
Так нагло і безцеремонно увірвалась у наше життя, в життя кожного українця…Ще кілька місяців назад ми і повірити не могли що чекатиме нас, наших дітей. Ми берегли дитячу психіку від всяких бід і негараздів, але тепер не виходить…
Та всі ми віримо, що перемога буде за нами! "Все буде УКРАЇНА" - під такою назвою у нашій бібліотеці організована виставка –інсталяція.
Запрошуємо наших користувачів до перегляду!
Дай, Боже,щоб настав той ранок,коли скажуть:"Війна закінчилася".
Війна – час, протягом якого ти починаєш цінувати важливість того, заради чого ти живеш. Вона змінює: твоє оточення, ставлення до тих речей, які ти до цього часу просто не помічав.
Для боротьби з агресором в ці нелегкі дні, надзвичайно важливою є не тільки зброя, але й Дух у формі Слова. Слово поезії, що народилося глибоко в серцях тих, хто бореться за свободу, принесе зі собою Світло Надії та Правди. Тому ми, українці - від малого до старого, від професіоналів до аматорів – ті, хто воює на полі бою, у шпиталях і підвалах – відчуваємо своїм внутрішнім покликом і святим обов’язком ГОВОРИТИ через поезію!
Ми вважаємо за потрібне поділитися з кожним із вас своїми почуттями, емоціями, надіями та переконаннями. Ми впевнені, що поезія є інструментом для пробудження і поживи, є бронею надії та свободи, запорукою майбутнього відродження України та світу.
Страшний звук снарядів і бомб не заглушить наші голоси у Всесвітній день поезії.
Слава Україні!!!