Велика дочка великої матері - Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач-Квітка) народилася 150 років тому - 25 лютого 1871 року. Вона була геніальною особистістю, видатною українською письменницею, поетесою, перекладачкою та громадською діячкою, яка входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка.
Попри складну хворобу – туберкульоз кісток, з якою вона боролася все життя, Леся ніколи не здавалася, була сильною, спраглою до розвитку, творчості та самоосвіти. Вона стала навіть відомішою, ніж її мати – поетеса Олена Пчілка.
Вперше вона підписалася псевдонімом “Українка ” у віці 13 років. Прикладом для неї в цьому став дядько – Михайло Драгоманов, який спочатку підписувався як “українець”. У колі сім’ї її називала Лесею, тому цілком зрозуміло, що вона воліла цей більш милозвучний варіант.
Вже в 4 роки Лариса вміла читати, в 6 років – чудово вишивала, а в 9 з-під її пера вийшов перший вірш. Вона досконало володіла шістьма мовами: українською, російською, італійською, французькою, польською та німецькою. Крім цього, вона чудово грала на фортепіано.
Утім, незважаючи на те, що з творчістю Лесі Українки ми знайомимося ще в школі, насправді знаємо про неї дуже мало. Тож, наша бібліотека зібрала для тебе цілу виставку-портрет «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я». Цікаві збірочки творів розкажуть тобі, якою людиною вона була, чим жила, чим цікавилася, що їй боліло та кого вона любила…
https://www.facebook.com/drbd.dol/videos/265013675170365
Не лише розбавить твій вільний час, але і навчить, що наші помилки у житті змушують нас замислюватись над життям, вчитись нового, жити по іншому, краще думати.
«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хорої дівчини» (І. Франко).
