Нехай Чорнобильська біда остання буде на планеті

Чорнокрила доля, чорнокрила,

Чорнобилем землю накрила.

Валентина Козак

        Смуток… Горе… Журба… Нещастя… Траур… Загибель… З цими словами пов’язано безліч катастроф, стихійних лих, війн, хвороб… І саме це все ми можемо окрасити в чорний колір, колір ночі, колір зловісний, таємний, страшний. 

        Саме ці зловісні темні слова, накрили землю 26 квітня 1986 року, о 01:23 ночі. В цей час, за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Витік радіації внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму. Поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, і навіть в Ірландії.

        В такому контексті сьогодні в інтернет-центрі нашої  бібліотеки пройшов екологічний діалог «Нехай Чорнобильська біда остання буде на планеті». Під час розмови, ми постаралися донести нашим користувачам, на прикладі чорного кольору масштаб катастрофи, що сталася 33 роки тому. Ця  страшна подія нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. 

Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. 

Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.