У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане, кладемо,
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
Тебе своїм сучасником звемо.
Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу.
Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпака Григорія Шевченка.
У день народження Тараса дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб запалити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.
В своїх віршах та поемах він описував і тяжке життя народу , яке не обійшло і його самого. Коли читаєш його вірші, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню.
Чи відомо вам, що Т. Г. Шевченко дуже любив музику. Палку любов до народної пісні прищепили йому мати, яка співала колискові, дід – історичні, батько – чумацькі, сестра Катерина – ліричні пісні. Шевченко знав дуже багато народних пісень, сам грав на кобзі, бандурі, навчився самотужки гри на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта і Бетховена. Він любив задушевний м’який тембр віолончелі. Дуже любив слухати пісні і думи старих кобзарів. Слухав, завчав слова і сам співав.
Багато віршів, написаних Т.Г.Шевченком, покладені на музику (72 вірші Кобзаря стали піснями).
Сьогодні, (9 березня, у нашій бібліотеці відбувся літературно-музичний вернісаж «Піснею до серця, серцем до народу». Метою якого було: ознайомити учнів з невідомими сторінками біографії Т. Г. Шевченка, творами поета, покладеними на музику; прищеплювати любов до української пісні; виховувати у дітей шану і любов до великого генія українського народу .
У кожного – свій Шевченко, бо всяк вибирає в його спадщині те, що йому найближче. А спадщина його невичерпна, як власне сама українська пісня, українська мова і сам український народ. Ми хочемо побажати вам любити українську пісню, так як любив її Т. Г. Шевченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар