Все починається з добра

  «Читання- це віконце, 

через яке діти бачать і 

пізнають світ і самих себе»

              В.Сухомлинський                       

        Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко та м'яку травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав казки про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів,  щоб всі діти виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб мали тата і маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими лугами, густими лісами, безмежними ланами.  

          Народився Василь Сухомлинський  28 вересня 1918 року (100-річчя з дня народження) в селі Василівці на Кіровоградщині  в незаможній селянській сім’ї, у якій виросло четверо дітей. Всі вони стали вчителями.

       Влітку 1934 року вступив  до Кременчуцького педінституту  і став студентом факультету укр. мови та літератури цього вузу. 

           Наприкінці 50-х  виходять одна за одною його праці : «Квітка сонця», «Найгарніша мама»,  «Вогнегривий коник», «Всі добрі люди – одна сім`я», «Бути людиною» та багато інших, але  найвідомішою  стала «Серце віддаю дітям»(1969). Книга перекладена на 32 мови світу та витримала 55 видань. 

Сухомлинський – автор понад 1500 повчальних казок, мудрих оповідань, легенд, притч.   Кожна казка, кожне оповідання розповідають  про неповторну красу природи, магічну силу доброти, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.  

        Помер Василь Олександрович 2 вересня 1970 року, похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя.

          Сьогодні, 24 вересня, ми починаємо літературну мандрівку з учнями   «Все починається з добра»  (за сторінками казок В.Сухомлинського). 

   Маленькі користувачі познайомилися з чарівним світом казок В.Сухомлинського та його творчою спадщиною.

       

         Сухомлинський любив казки і сам знав їх чимало. Він постійно наголошував, що без казки – живої і яскравої неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови .

Рости, навчатись, пізнавати і доброю людиною ставати.

          Читаймо, слухаймо  його казки та пам'ятаймо про великого педагога.