Неймовірно важко це збагнути...біль навіки запікся і застиг

Крути – наша гордість і слава,

Там соколи юні у вічність пішли.

На клич молодої держави,

Піднялися вірні сини.

   “Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього,”- ці крилаті слова дуже мудрі. Так, ми повинні знати історію свого народу. А історія наша вмита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших сторінок є бій під Крутами. Щороку, 29 січня, ми вшановуємо пам'ять про ці трагічні події. 

    102 роки минає з часу  (1918 року), коли на боротьбу з жорстоким ворогом стали ще зовсім юні герої, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Їх було триста. І вони поклали голови за волю України.

    Наша бібліотека кожного року старається привернути увагу нинішнього молодого покоління до цієї теми. Тож, 27 січня, в нас  відбувся літтревел в минуле «Неймовірно важко це збагнути… біль навіки запікся і застиг»».

     В ході спілкування ми прагнули достукатись до сердець ще таких юних, бо вони мають знати, мають пам’ятати, що цих 300 юнаків-студентів продемонстрували тодішнім політикам зразок любові до України, мужність, героїзм, щоб бути гідними їхнього подвигу, щоб бути гідними їхньої пам'яті. А ще, ми маємо пам’ятати, що серед цих 300 героїв був і наш земляк, єдиний галичанин родом із села Тяпче - Микола Корпан.

29 січня – це не лише день скорботи за українською молоддю, а й день величі духу української нації.

Герої Крут — це Кіборги 1918 року!

Пам'ятаймо про це!!!