Що найперше ми робимо прокинувшись зі сну? Мабуть, кожен спішить до вікна, щоб поглянути що робиться надворі. Хоча, завбачлива людина вже звечора знає, яку погоду слід очікувати завтра.
Всі ми звикли до прогнозів погоди, які транслюють по телебаченню чи передають по радіо, а ще краще-інтернет-сайти. Зараз прогнозуванням погоди займається велика кількість фахівців, але навіть вони точно не завжди можуть передбачити всі зміни.
А колись, в давнину, людина не могла дати собі ради з природою: то дощ йде не тодi коли просять, а коли косять, то тепло й холод не в пору, то і влiтку трапиться кожуха носити.
Тож, аби вберегти себе від неочікуваної напасті чи прикрої несподіванки, і завдяки своїй спостережливості, наші предки помітили, що природа сама пiдказує їм, що і коли вона має намір послати на землю, і навчилися за сьогочасними передвісниками бачити те, що може трапитися завтра.
Так виник народний календар, який передається усно із покоління в покоління, Він постійно поповнюється і збагачується.
Багатовіковий народний досвід висловлений у різних прислів'ях, крилатих висловах, прикметах.
Цій темі і була присвячена етнографічна година «Вчимося у народу передбачати погоду», що відбулась 12 серпня в нашій бібліотеці. Присутнім дітлахам було цікаво дізнатись за якими прикметами можна спрогнозувати погоду.
Наприклад, гарну погоду на завтра прогнозують коники своїм активним стрекотінням, а жаби влаштовують справжнісінький концерт.
Якщо дощу не передбачається, то павук плете нову павутину, а якщо він сидить в середині павутини і не рухається, значить - буде дощ.
Та мабуть найпростіше - пройтися після заходу сонця по траві. Якщо є роса, то завтра дощ не передбачається.
Після заходу діти сиділи за комп’ютерами, роздивляючись сайти з прогнозами погоди, а тоді спішили – спостерігати за змінами в природі, щоб переконатись чи співпадають народні передбачення з науковими прогнозами.
Немає коментарів:
Дописати коментар