Життя у праці і молитві (До 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького)

     Мабуть зайвим буде питання «Хто такий Андрей Шептицький?» Та все ж…

Строгий аскет, Христовий пастир душ – так називають цього чоловіка. 

«Сьогодні я хочу, щоб ви зрозуміли велич особи Митрополита Андрея. Вчимося жити тою любов'ю, якою керувався він ціле своє життя. Запрошую вас у цікаву подорож. Хочу вас ознайомити із життєвою дорогою Божого слуги Андрея Шептицького…», -так розпочалась хвилина-спомин до 150-річчя Андрея Шептицького , що відбулась у нашій бібліотеці сьогодні, 29 липня. Саме у цей день 150 років тому Львівщина подарувала світові одного з найбільш знаних та поважних діячів греко-католицької церкви. 

Учасники заходу  дізнались, що Андрей Шептицький називав себе Ама, що по-латинськи означало любов. Любов пронизувала усе життя Романа (справжнє ім’я  Андрея). 

Вже в дитинстві Роман відчував тягу до церкви. Під час служби в австрійському війську ніколи, навіть під час хвороби, не пропускав Служби Божої.

Коли син Роман згодом сказав, що хоче бути священиком і вступити до чину Василіан, це стало потрясінням для батьків. Графу Івану Шептицькому було важко змиритися з тим, що син має намір вступати до монашого чину Української Греко-Католицької Церкви… 

У Митрополита завжди була одна ідея, яку він намагався втілити протягом усього життя: об’єднання Східної і Західної Церков. Андрей Шептицький мріяв про єдність народу – саме про цю духовну, релігійну та політичну єдність, якої так бракує українцям.

Всім нам треба зрозуміти, що Митрополит Андрей Шептицький є тою людиною, пам'ять про кого не може бути втрачена, бо вона є благословенням.

Андрей Шептицький – один з тих, хто становить знак надії для наших і прийдешніх часів. Він показав, що любов є сильніша від смерті.