Бібліознайки

Багато мусиш знати Про все, що є навкруг, Тож слід книжки читати, Бо книжка - вірний друг.                               " Для нашої бібліотеки вже стало традицією кожної осені посвячувати другокласників у читачі. У давнину бібліотеки називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі». Чому? Тому що в бібліотеці знаходиться найдорожчий скарб – книги. У великому місті або маленькому селі ти можеш стати читачем бібліотеки.       А  сьогодні ви зможете стати читачами нашої бібліотеки", – так розпочалася екскурсія наших читайликів із СШ№6 2-А класу (кл.керівник Яжик Лілія Іванівна)) 18 жовтня. І протягом  тижня читачами нашої бібліотеки стали учні СШ№6 2-В класу (кл. керівник Василенко Валентина Федорівна) , 2-Б класу (кл. керівник Мендела Тетяна Петрівна) , учні СШ№7 2-Б класу ( кл. керівник  Ямборко Любов Іллівна). Які книги ви...

Гей на півночі на Волині Створилась армія УПА Щоби воскресла Україна І завітала свобода.   14 жовтня 1942 року народилася Українська Повстанська Армія. То була армія українців, які хотіли, щоб Україна була незалежною і щоб на Україні не панували чужинці , а господарями були українці зі своїми символами і звичаями.     Українська Повстанська Армія була народною армією. Вона діяла в умовах бездержавності протягом багатьох років і повністю утримувалася народом.    Щоб залякати західноукраїнське населення й позбавити УПА підтримки народу, НКВС застосував цілу низку жорстоких заходів. Він виселяв людей із районів розташування баз УПА, відсилаючи до Сибіру сім’ю кожного, хто був пов'язаний з опором.   В УПА були люди різних національностей: росіяни, вірмени, грузини, узбеки, азербайджанці, німці, італійці, євреї і татари. Вони переходили в УПА, протестуючи проти політичних режимів Німеччини і Росії, переховуючись від їх спецслужб.   Сьогод...

Добром на зло відповідай щоднини Й на зло також добром відповідай Покликання найбільше для людини Добро творити! Це запам'ятай!         Найвища наука життя – мудрість . А найвища мудрість – бути добрим . Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було в характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка наділити прохаючого, прихилити подорожнього, надати допомогу немічному, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.         Але що потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, що здавна було властиве нашому народові, зберегти на віки? Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто бажає підтримки.         Так, з мето...