Найдзвінкіше слово рідне, наймиліша мова

          
          Любіть Україну у сні й наяву,
          Вишневу свою Україну,
          Красу її, вічно живу і нову,
          І мову її солов’їну.
                                 (В. Сосюра)
           
                    

           Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.

             21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. І в Україні воно також почало писати свою історію з 21 лютого 2000 року. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частинкою свого великого народу.

Наш народ створював свою мову віками. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнано світом. В Парижі на Міжнародному конкурсі мов українська мова зайняла 3-є місце (після французької і перської). 

       Любов та повага до мови, якою розмовляєш, - це передусім, шанування себе, виявлення поваги до народу, його історії, культури. Адже мова – нетлінний скарб українського народу, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі утиски й заборони, передавши нам у спадщину.

          Щоб продемонструвати  свої знання з мови, в нашій книгозбірні, 21 лютого, відбулася конкурс-гра «Найдзвінкіше слово рідне, наймиліша мова», в якій діти довели, що вони добрі знавці рідної мови.

Найперше учні прочитали поетичні рядки про мову, потім був конкурс загадок , приказок, прислів’їв  про українську мову. Сьогоднішній конкурс показав, що значить для нас рідна мова. Це тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Це наша гордість. Бережімо її.