Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища. Працював на заводі у Харкові, в колгоспі, на будівництві, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово-Морському флоті, де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати. Значний вплив на формування його літературних смаків, справив його брат — письменник Григорій Тютюнник.
Усе, написане цим прекрасним майстром слова вмістилося у двох томах. Здається, небагато. Однак цінність його літературної спадщини визначається не обсягом, а змістом і потрібністю його книжок людям. А книжки Тютюнника необхідні нам своєю правдою, чесністю, гуманізмом. Жаль лише, що письменник прожив мало – всього 49 років. А скільки він міг би ще створити. Більша частина написаного ним – про дітей або для дітей, яких він любив по-особливому. Твори для дітей- збірка оповідань «Ласочка» , казка «Степова казка». За книги «Климко» і «Вогник далеко в степу» Г.Тютюннику присуджено літературну премію ім. Лесі Українки.
З нагоди 90 років від дня народження письменника Бібліотека для дітей організувала онлайн книжкову тусівку «Світло нескореної душі».
„Мало — бачити. Мало — розуміти. Треба любить” — творче кредо Григора Тютюнника
Немає коментарів:
Дописати коментар