Великодні традиції та звичаї

  

     Цієї неділі, 24 квітня, православні християни святкують Великдень. 

    Це світле свято в пам’ять про диво воскресіння Сина Божого відзначається  християнами всього світу протягом багатьох століть.

 

У сьогоднішній статті ми підготували матеріали про походження  цього свята та головні звичаї Великодня.

    «Великдень» чи «Пасха»?

    Найпоширеніша назва свята Воскресіння в Україні — Великдень. Це слово прийшло до нас з язичництва, і раніше пов’язувалося з пробудженням природи, з початком засівання. Слово «Великдень» — великий день — означає прихід весни, сонечка, відродження природи.

    Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах (з івриту — «перехід»), святкують на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі — перехід від рабства до свободи. 

Воскресіння Христове — це перехід від смерті до життя, звільнення людини від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха і зла до свободи, любові, добра. 

    Дата Великодня щороку змінюється: це неділя після першого повного місяця, який настав після дня весняного рівнодення. 

    Як наші предки готувалися до Великодня?

    Останній тиждень перед Великоднем в  Україні називають Страсним, адже впродовж нього згадуються «Страсті» Христа, останні події перед його розп’яттям.

«У Чистий четвер ми згадуємо Тайну вечерю та Причастя Тіла і Крові Христових, читаємо 12 уривків з Євангелія про Страсті Христові, в п’ятницю виноситься Плащаниця, і ми згадуємо розп’яття і смерть Спасителя.

Страсна п’ятниця — це найсуворіший постовий день річного кола богослужінь, в п’ятницю віруючі дотримуються суворого посту. 

Субота — це день спокою, перехід від Страстей Христових до Світлого Христового Воскресіння. 

У суботу ввечері починається всенічна служба, на яку беруть кошики з продуктами для освячення.

    Що кладуть до великоднього кошика для освячення?

    Великодні частування — улюблені ласощі і дорослих, і дітей. Традиційно, в святкову корзину кладуть здобні паски, сирну паску, яйця, масло, шинку, ковбасу, сир, хрін, сіль. 

   Кожен з елементів свята символічний:

Сирна паска повинна мати форму пірамідки. Це символ гори Голгофи, на якій розіп’яли Христа.

Паски зі здобного тіста символізують життя Христа серед людей. Вважається, що паска довгий час не черствіє. Тому за старих часів його з’їдали не відразу. Верхівку пасочки брали з собою на перші весняні роботи в полі і з’їдали там, щоб рік був урожайним.

Писанки -  на яйцях нотували всі символи, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися оберегами: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо.

Великодній кошик досі має свої регіональні особливості: крім пасок, у Центральній Україні до кошика клали крашанки у шкарлупі, а на Галичині їх чистили. На Гуцульщині існувала традиція освячувати воду, в якій варили яйця: вважалося, що якщо людина буде вмиватися цією водою, її обличчя буде чистим та здоровим. У деяких регіонах освячували воду з червоною писанкою, щоб потім вмиватися на красу.

    Люди також складали до кошика предмети, які могли б знадобитися в господарстві, тож іноді клали хрестики, медальйони, ікони та різноманітні обереги.

    Все, що було в кошику, навіть рушничок, яким він покривався, наділяли магічним значенням. В українців була заборона будь-що свячене викидати, його закопували, і вважалося, що там буде родити нива, не буде бур’янів.

    Як зустрічають Великодню неділю?

    Це свято прийнято проводити в колі близьких людей. За святковий стіл сідають відразу після церковної служби. 

    Розговлятися потрібно паскою або яйцем, хоча наші предки розговлялися навіть хріном, щоб зуби не боліли.

    Яскравий і зворушливий великодній звичай — «христосування». Вітаючи одне одного, потрібно тричі поцілуватися зі словами: «Христос Воскрес!». Відповідають на привітання фразою: «Воістину Воскрес!».

    Велика неділя символізує очищення душі та позбавлення від гріхів, тому зустрічати її потрібно зі світлими помислами, чистим не тільки фізично, а й духовно. 

    Святкують Великдень три дні, протягом яких віруючі христосуються, співають гаївки, обливаються та навідують родичів. 

Тож гарних вам свят, смачної паски та мирного неба над голово!!! 

Все буде Україна!