Мова моя рідна, мова солов'їна!

                  Мова моя українська,                      
     Батьківська, материнська,
   Я знаю тебе не вивчену –
     Просту, домашню, звичну,
 Не з-за морів покликану
     Не з словників насмикану.

 

    9 листопада— День української писемності й мови.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

    6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
    Українська мова  ввібрала в себе все найкраще, найніжніше,  наймудріше: перший голос немовляти і останній розпачливий зойк прощання, голосний сміх щасливої дитини і зворушливий плач сироти, солодке задоволення від творчої праці і велике розчарування від холодної людської байдужості, блакить високого неба і золотого сонця пшеничних ланів.

 

 

    День української мови та писемності – це свято всіх українців . 

Напередодні свята працівниками нашої книгозбірні було організовано викладку літератури, яка допомогла читачам дізнатися про народження писемних знаків, історію   української мови. 6 листопада   була проведена  літературна  година «Мова моя рідна, мова солов’їна». На дитячому заході звучала поезія, крилаті вислови, фрагменти з творів українських класиків, прислів’я  та приказки,  загадки. Цей захід сприяв прищепленню учням шанобливого ставлення до рідного слова.  Книги, представлені на полиці і далі користуються попитом.

 

     Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну!
      Із святом вас, шанувальники рідного слова.