Симфонія слів та кольорів М. Коцюбинського

Людську любов, і радощі, й жалі,

І совість, що губилась на землі,-

І серце взяв, у світ поніс з собою.

                                                            А. Малишко    

       17 вересня виповнюється 150 років з дня народження Михайла Коцюбинського. І саме сьогодні  у нашій бібліотеці відбувся захід присвячений цій даті  під назвою "Осяяний сонцем».   
  Михайла Коцюбинського називали сонцелюбом, сонцепоклонником. Любити прекрасне малого Михайлика навчила мати. Одержимий любов'ю до квітів...Таким постає письменник зі спогадів сучасників. "Він особливо ніжно любив свою Україну і часто відчував запах чебрецю там, де його не було…». Квіти супроводили його все життя. Мало сказати, що Михайло Коцюбинський любив квіти. Він широко використовував у творах і листах назви близько 200 різних рослин - квітів, дерев, кущів, городніх і польових культур. Назви рослин зустрічаємо вже в перших поезіях Коцюбинського ("Наша хатка", "Вечір", "Завидющий брат").

       Так у повісті "Дорогою ціною" використано назви 18 рослин, з них комиш згадується 44 рази, очерет - 21. Різноманітністю назв рослин відрізняється повість "На віру", де 89 разів зустрічаються назви 38 рослин. У "Тінях забутих предків" названо 25 рослин, з них - смерека - 37 разів. 

       Про це все мали можливість дізнатись юні користувачі на нашому незвичному заході, адже ми оминувши всі біографічні відомості спробували донести до дітей цікаві факти з життя письменника. І нам це вдалося…діти приймали активну участь у заході, адже кожен з них напередодні підготовив цікавинку про автора. Також всі бажаючі мали можливість переглянути викладку літератури «Осяяний сонцем», організовану напередодні свята.

Він любив життя, людей, землю, природу, прагнув до прекрасного й шукав його навіть там, де не було.