Я маю право...

Я маю право жити на землі,

Творити, дихати, учитись,
Примножувать багатства всі її,
Своєю Україною гордитись.

    «З першим криком дитини, з першим її подихом в життя до неї приходять права. Першим з цих прав-це право на життя. Людина-найголовніший скарб нашої планети. Кожен із нас – неповторна особистість. Але пройшло не одне тисячоліття, поки людство усвідомило неповторність кожного і ухвалило закони, які оберігають людину, її життя й індивідуальність.

Важливим і корисним документом, що забезпечує громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканість, свободу совісті, можливість дотримуватися своєї релігії й багато іншого є Загальна декларація прав людини (підписана державами ООН у 1948 році ).

Діти потребують більш особливого ставлення до себе, тому їхні права захищає «Конвенція прав дитини», прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989року. Все це ви, діти, повинні знати, щоб захистити себе коли вас ображають чи чинять насильство над вами…

Чи ображали вас, діти?

Як ви поводитесь у таких ситуаціях?

Як потрібно правильно діяти, щоб не нехтували вашими правами?...

Та, прагнучи відстояти свою свободу, не утискаймо свободу інших. Потрібно рахуватися не лише зі своїми правами, а бути уважним, щоб не порушити права інших людей…

А ще ми повинні пам’ятати, що поряд з правами йдуть і обов’язки…»

Це та багато інших питань порушувалось на годині міркування «Я маю право…», проведеній у нашій бібліотеці 9 грудня з нагоди Міжнародного дня захисту прав людини, яке відзначається 10 грудня світовою спільнотою.

Не меркнуть зорі,

Йдуть у небуття, 

Бо мають право вік світити.

Я ж маю право на життя, 

Я гідно мушу жити.