Його батько був відомим на всю округу ковалем, майстром своєї справи, людиною розумною. Іван часто бував у кузні і саме тут слухав розповіді про тяжку працю селян, злидні, бачив нужденне життя заробітчан.
Маленького Івана цікавило все: Чому Сонце маленьке? Чому людина чує вухами, а бачить очима ? Чому в калюжі пливуть хмарки ?Про що шепоче листя на осиці ?
Іван Франко навчався у Дрогобицькій гімназії, Львівському та Чернівецькому університетах, а у Відні захистив наукову роботу. Він є автором більше шести тисяч творів різних жанрів. Особливе місце у творчості письменника посідають його твори для дітей. Дуже популярна і нині його збірка казок «Коли ще звірі говорили»(«Абу-Каси-мові капці», «Лис Микита» , «Осел і лев», «Королик і ведмідь», «Фарбований лис» та інші…) Герої цих творів − хитра Лисичка, хижий Вовк, мудрий Їжак, дурний Осел − є носіями певних людських якостей, а самі казки під личиною вигадки криють звичайно велику життєву правду.
Письменник дуже любив дітей. «Життя мені мало всміхалося , а діти були тим весняним сонячним променем, яке зігрівало моє серце», згадував Франко. Тому й писав він для них і про них свої казки та оповідання.
Помер Іван Франко 28 травня 1916 року.
З нагоди 160 річчя від дня народження Івана Яковича Франка у нашій книгозбірні сьогодні 25 серпня пройшов літературний турнір «У світі Франкової казки».
Казковий світ – чарівний і неповторний. Мандрувати його стежками завжди цікаво й повчально. Казка вимагає особливої атмосфери, тому вона – символ домашнього затишку, родинної злагоди.
Не забувайте чуже добро. Нехай воно повертається кожному сторицею. А ще читайте багато, бо як писав І.Франко:
Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Немає коментарів:
Дописати коментар