Материнська пісня Наталії Забіли

Я хочу, щоб у мирній творчій праці

Квітчались села й кращали міста,

Щоб син мій будував ясні палаци,

Щоб колосилась нива золота…

Н.Забіла

   Шановні  читайлики, як ви гадаєте, яка людина може написати такі добрі вірші? Певно, вона сама повинна бути дуже доброю і щирою? З такою людиною, Наталією Забілою,  ми хочемо вас  познайомити. 

   5 березня  Наталії Львівні Забілі виповнилось б 115 років від дня народження. З цієї нагоди у нашій книгозбірні створена викладка літератури  «Материнська пісня Наталії Забіли», яка присвячена творчому і життєвому шляху поетеси. 

  Народилася вона у м. Санкт-Петербурзі, в дворянській родині. Коли Наталії виповнилося 14 років, сім'я переїхала в містечко Люботин поблизу Харкова. Ще шістнадцятирічною дівчинкою Наталя Забіла почала працювати вчителькою, закінчивши Харківський інститут народної освіти, надрукувала свій перший вірш.

 Найпопулярнішою збіркою, яка вийшла у тридцяті роки була збірка "Ясоччина книжка", у після воєнний період вийшли з друку збірки "Олівець - малювець", "Хатинка на ялинці", "Зайчик", "Дерев'яний бичок" та інші.

   Нічого досконалішого і цікавішого від казки у літературі для дітей ніхто ще не придумав і, мабуть не придумає. У казках Добро обов'язково перемагає Зло, Правда - Кривду, Працелюбство - Лінощі. Майже усі казки закінчуються щасливо. Але щасливими стають лише ті люди, які творять добро для інших. А Наталія Забіла творила добро для дітей і була однією із знаних майстрів авторської казки в Україні.

  У 1972 році за видатні досягнення у дитячій літературі Наталя Львівна Забіла стала першим лауреатом  премії ім. Лесі Українки.

  Письменниця подарувала дітям майже двісті книжок. І впродовж усього творчого життя вона сповідувала один принцип: для дітей  треба писати так само добре, як і для дорослих, і навіть краще. Саме тому ії книжки й донині читають, знають, люблять. 

Отож, шановні  читайлики, 

читайте і захоплюйтесь.