Горнись до природи-не матимеш пригоди

Поглянь, дитино, на бездонне небо.
А он тополі в небо потяглись.
Для щастя зовсім небагато треба,
Лише навколо себе придивись.

  

    Людина і природа… Філософи, поети, художники усіх часів і народів віддали данину цій вічній і актуальній темі.

     Та ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи нависла над людством. 

     Людина закохана у природу. А чи справжня то любов?

Чому залишившись наодинці з нею, багато хто стає схожим на печерного дикуна? Ми вважаємо себе культурними людьми, але часто навіть не знаємо, що можна, а чого не можна робити в горах, на березі річки.

Дерева, кущі, квіти ростуть не для того, щоб ми їх ламали, топтали, рвали, нищили.

    Наше довкілля, рідна природа чарує нас в усі пори року. Ми маємо гордитися тим, що доля подарувала нам це диво – чарівну й неповторну красу природи. Та багатства природи небезмежні. Маємо їх дбайливо оберігати. Так роблять в усьому світі, бо проблеми екології, охорони природи нині найважливіші, адже природа – це наше життя, наше здоров’я. 

  Сьогодні, 18 липня, у нашій бібліотеці пройшов екологічний лікнеп «Горнись до природи – не матимеш пригоди», під час якого користувачі дізналися про велич і красу нашої рідної землі, про все, що росте і квітує на ній.  Дійшли висновку, що саме від нас залежить затишок і чарівність, безпечність і надійність життя на землі.

  

Є багато прийнятих законів про охорону природи, але найвищим законом для кожного з нас має бути наша совість.

Задумайтесь над цим.