А он тополі в небо потяглись.
Для щастя зовсім небагато треба,
Лише навколо себе придивись.
Людина і природа… Філософи, поети, художники усіх часів і народів віддали
данину цій вічній і актуальній темі.
Та ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза
екологічної кризи нависла над людством.
Людина закохана у природу. А чи справжня то
любов?
Чому залишившись наодинці з нею, багато хто
стає схожим на печерного дикуна? Ми вважаємо себе культурними людьми, але часто
навіть не знаємо, що можна, а чого не можна робити в горах, на березі річки.
Дерева, кущі, квіти ростуть не для того, щоб ми їх ламали, топтали, рвали,
нищили.
Наше довкілля, рідна природа чарує нас в усі пори року. Ми маємо гордитися
тим, що доля подарувала нам це диво – чарівну й неповторну красу природи. Та
багатства природи небезмежні. Маємо їх дбайливо оберігати. Так роблять в усьому
світі, бо проблеми екології, охорони природи нині найважливіші, адже природа –
це наше життя, наше здоров’я.
Сьогодні, 18 липня, у
нашій бібліотеці пройшов екологічний лікнеп «Горнись до природи – не матимеш
пригоди», під час якого користувачі дізналися про велич і красу нашої рідної
землі, про все, що росте і квітує на ній.
Дійшли висновку, що саме від нас залежить затишок і чарівність,
безпечність і надійність життя на землі.
Є багато прийнятих законів про охорону природи, але найвищим законом для кожного з нас має бути наша совість.
Задумайтесь над цим.
Немає коментарів:
Дописати коментар