Підсумки Шевченківських днів

   Щовесни, коли тануть сніги,

     І на рясті просяє веселка,

     Повні сил і живої снаги

 Ми вшановуєм пам'ять Шевченка

       

    Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково:  щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас  новим, неповторним. У його особі український народ ніби об’єднав найкращі сили і обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає щиро любити свій народ, свою Україну.

       9-го березня виповнилося 207 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. По всій Україні і  за її межами проходять заходи по вшануванню пам’яті Кобзаря. У ці дні ми з особливими  відчуттями звертаємось до неосяжної особистості Шевченка, до його спадщини. І переконуємось, що дане йому наймення Пророк повною мірою відповідає масштабові цієї величної постаті.

В цей непростий для нас  час, готуючись до дня народження Т.Г.Шевченка   оформили книжкову виставку «Доля осяяна талантами».

       Наша книгозбірня  організувала віртуальний нон-стоп «Єднаймо душі словом Кобзаря», до якого долучились усі філіїі КЗ «Долинської ЦПБ».  Усіх бажаючих, хотів більше дізнатися про «невідомого» Шевченка запросили переглянути веб-мандрівку «Тобі Тарасе, наша слава» на блозі «Бібліознайки» і в соцмережі  «Фейсбук».

       Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка — живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу. І серед них — найперший і найголовніший: 

Для кого я пишу? Для чого?

За що я Вкраїну люблю?

Чи варт вона огня святого?

А все-таки люблю її,

Мою Україну широку.

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте,

В останню тяжку минуту

За неї Господа моліть…