Таємниця Стефаникового таланту

       Страшно сильно пишете Ви.

         Так, якби-сте витесували потужною 

        рукою пам’ятник для свого народу… 

        Гірка, пориваюча, закривавлена поезія

        Ваша…котру не можна забути.

                     О.Кобилянська

     Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русів,  Снятинського району, Івано-Франківської області.

   Дитинство хлопчика минуло в рідному Русові Снятинського повіту. Василько радо виконував звичну для сільських дітей роботу, пас вівці, близько сходився з батьковими наймитами, слухав їхні пісні та казки. 

    У 1878 році батьки віддали найстаршого сина до початкової школи в Русові, де хлопець провчився три роки. Побачивши, що дитина тягнеться до знань і має здібності до науки, в 1880 році батько відвіз хлопчика в Снятин, де Василя зарахували до другого класу міської школи. Він дуже хотів учитися і вчився, у 1883 році Василь успішно склав іспити до Коломийської гімназії.  

  Юний Стефаник сміливо взявся за агітаційну пропаганду, читав заборонену літературу, дружив з Лесем Мартовичем. Під впливом Леся він і сам спробував творити: "Писати я почав дуже рано, ще в гімназії, та величезний талант Мартовича просто паралізував мене, і я ніколи не признавався, що я також письменник".

Першою публікацією В. Стефаника стала стаття в журналі "Народ". 

     У грудні 1897 року в чернівецькій газеті "Праця" було надруковано новели "Синя книжечка", "Стратився", "У корчмі", "Сама-самісінька". Дещо пізніше він написав славнозвісні новели "Лесева фамілія", "Мамин синок", "Майстер", "Катруся", "Ангел", "Осінь", "Шкода", а взимку 1899 року "Камінний хрест". 

    Перший період творчості Василя Стефаника охоплює 1897-1900 роки. У 1890 році вийшли збірки новел "Синя книжечка", "Камінний хрест", а через рік - "Дорога". 

   Між першим і другим (1916-1933 рр.) періодом творчості Василя Стефаника велика пауза. Але письменник не втратив майстерності. Перша світова війна з її трагедіями спонукала до творчої праці. Восени 1916 року Василь Семенович написав новелу "Діточа пригода", якою засвідчував, що може і буде творити далі.  

   11 травня з нагоди 145 річчя з дня народження Василя Стефаника у нашій бібліотеці організована викладка літератури «Таємниця Стефаникового таланту». Мета якої познайомити учнів із життєвим шляхом українського письменника, розкрити трагізм його життя.

   Помер Василь Стефаник 7 грудня 1936 року. За заповітом, митця поховали в рідному селі, поруч з могилою матері.

Стефаник написав не так уже й багато. Його художні твори вміщаються в одному томику. І все ж ім’я письменника стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу.