пʼятниця, 6 березня 2020 р.

Веселий аптекар - Павло Добрянський

    «Я кращий гуморист серед аптекарів і кращий аптекар серед гумористів», - так про себе сказав Павло Добрянський, 90-річчя від дня народження якого відзначаєм сьогодні, 6 березня.
     Павло Добрянський вперше народився в селі Тарасівці, що на Вінничині, 6 березня 1930 року. Його друге народження відбулося вже в місті Івано – Франківську, де побачила світ його перша гумористична збірка «Сиджу собі та й думаю».                                                          Ще до того, як взятися за перо сатирика, Павло Добрянський вчився у Вінницькій фельшерсько–акушерській школі, а згодом закінчив Львівський медичний інститут, факультет фармакології. Довгий час працював завідувачем аптеки в Івано-Франківську, пізніше відповідальний секретар Івано-Франківської організації спілки письменників України.                                                                                               У нього було завжди усміхнене і привітне обличчя. Так мило і щиро сміявся не лише в житті, а й у творчості. В цьому переконують його збірки гумору: «Чоколядовий капелюх», «Сиджу собі та й думаю», «А дзуськи», «Електронна сваха», «Лукаві замашки»  та ін.. Павло Добрянський - автор 20 книжок гумору.  У 2003 році він був нагороджений обласною літературною премією ім. В. Стефаника за книгу «Веселий аптекар».                 Саме про все це сьогодні довідались відвідувачі нашої бібліотеки під час хвилини гумору «Веселий аптекар - Павло Добрянський». Діти зачитували гуморески, сміялись, жартували…

Цей світ письменник покинув 14 вересня 2011 року, та його твори ще довго веселитимуть всіх хто любить гумор. Отож, як сказав сам Павло Добрянський:
— СМІЙМОСЯ, ДОПОКИ СМІЄТЬСЯ!!!

четвер, 5 березня 2020 р.

Єднаймо душі словом й пензлем Кобзаря

Щовесни, коли тануть сніги 
І на рясті ясніє веселка, 
Повні сил і живої снаги 
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка. 

       Щороку, в Україні ми відзначаємо Шевченківські дні, аби не просто вшанувати пам'ять поета, але й відчути, як через його твори проходить любов до України, народу, рідної мови. 
       2020 рік оголошено роком Біблії в Україні. А читаючи твори Кобзаря, переконуєшся, як високо цінував поет ще й  духовність, якою непідкупною вона була, як щоразу радів, що є нерозлучним із Богом. Усе найкраще, найцінніше, найдорожче, що є на світі, святу правду, добро поет пов’язує з Богом.
      Ще з давніх-давен Біблія та «Кобзар»  були настільними книгами у кожній українській родині. Їх поважали і жебраки, і імператори. Тарас Шевченко не лише молився з Біблією в руках, а й всіляко використовував біблійні образи у своїй творчості. Для поета Біблія — улюблена книга його дитинства. Декотрі її частини, такі як Псалтир, він знав напам’ять, був глибоко релігійною, а точніше, глибоко віруючою людиною. Віра вела його через життя, була для нього опорою, життєдайною силою поетичного натхнення та невичерпною скарбницею прекрасних поетичних образів, символів, думок та ідей.
      Напередодні Шевченківських днів, 4 березня, ми говорили про значення Бібліі в житті Шевченка під час години духовності  «Єднаймо душі словом й пензлем Кобзаря» з учнями 5-х класів ліцею №7.  Заступник директора з навчально-виховної роботи Уляна Дмитрів познайомила дітей із «Давидовими псалмами», по рядках розібравши вірш «Блаженний муж». Провідний бібліотекар Галина Надольська розповіла про життя та творчість Кобзаря,  провела вікторину по творах Т.Г.Шевченка. Також діти доповнювали рядки поезії поета потрібними за змістом словами та з радістю декламували вірші поета.
 
      Т. Шевченко все своє життя, весь свій могутній талант присвятив українському народові: своїм сучасникам і нам, нащадкам. Будьмо вдячні йому і за «Заповіт», і за «Гайдамаків», і за «Катерину», за «Давидові псалми». Читаймо Шевченкові твори, вивчаймо їх, шануймо те, що залишив нам у спадок Великий Кобзар.

Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте.

пʼятниця, 21 лютого 2020 р.

Єдиний скарб у тебе-рідна мова

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства
                                                      П.Куліш

        Скільки мов існує у світі? Вважається, що від 2500 до 7000. Та чомусь своя рідна, видається наймилозвучнішою, найчарівнішою. Хто це добре засвоїть, той і дбає про її чистоту, той є її носієм. Бо що ж то за народ, який забув свою мову, помінявши на чужу? Зникає мова, губиться народність.
        В Україні Міжнародний день рідної мови святкується з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення цього дня.
     Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.
        Українська мова  – це мова Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень, вона належить до найбагатших мов світу.
      З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови, 21 лютого, в нашій бібліотеці пройшла мовна-сага «Єдиний скарб у тебе-рідна мова», де діти продемонстрували свої знання з української мови.
Народ, держава, мова - це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови.

середа, 19 лютого 2020 р.

Герої не вмирають...Просто йдуть

Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану - в небо. В лицарі - зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава - вписано у серці.
   (Мар’яна Савка) 


  Вони  вже ніколи не повернуться додому, ніколи не візьмуть на батьківські руки своїх маленьких дітей, не обіймуть близьких, не посміхнуться друзям. Сумно і боляче. Хто б міг подумати, що в 21 сторіччі, після всього, що пережила наша держава, все повториться знову. Схоже, людство не квапиться вчитись на своїх помилках.
      Шість років тому мільйони українців вийшли на майдан, щоб захистити своє майбутнє. Вільні, свідомі і відважні патріоти, люди різних професій і занять, різного походження та віку, українці, які спілкувалися між собою різними мовами, вийшли на вулиці і, об’єднавшись, створили на Майдані простір волі, гідності та справедливості.
   18-20 лютого 2014 року відбулося силове протистояння між  силовиками та протестувальниками, де загинуло більше сотні людей. Їх назвали Небесною сотнею. 

 20 лютого – це День Героїв Небесної сотні.
       Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 84 особи, після 21 лютого – ще 18.

      Наша бібліотека не залишилась осторонь від цих подій і сьогодні,19 лютого, на годині гідності «Герої не вмирають… Просто йдуть» ми згадали про ті страшні події, діти розповіли про прикарпатців, які загинули на Майдані і на неоголошеній Росією війні проти нашої держави на Сході України. 






        Пам’ятати – це обов’язок кожного свідомого українця, пам’ятати тих Героїв, які прагнули зробити усе, щоб у нас було достойне майбутнє і віддали за цю мрію найдорожче – своє життя. Всі ми стали свідомі того, що за мрію потрібно боротися до кінця, і цього навчив нас подвиг Небесної Сотні… Ми повинні довести усьому світові, майбутнім поколінням, що Україна була, є і буде. І ніхто не сміє посягати на її незалежність і суверенітет.
Герої не вмирають! 
Вони житимуть вічно у нашій пам’яті!

четвер, 13 лютого 2020 р.

Зізнайся книзі у любові

   
14 лютого, у День св. Валентина в багатьох країнах світу відзначають ще й Міжнародний день дарування книжок, започаткований у 2012 році американкою Еммі Бродмур, засновницею відомого сайту дитячої книги Delightful Children’s Books у США.
Саму ідею створення свята підказав її маленький син, запитавши її, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги? Адже це крутий спосіб поділитися любов’ю та взяти участь у добрій справі! 
Основна мета цього свята полягає в тому, щоб надихнути людей по всьому світу подарувати  книгу – бібліотеці, другу, членам родини.
Щороку наша бібліотека долучається  до цього свята. 
Тож, завтра, 14 лютого, в нас проходитиме акція «Зізнайся книзі у любові». 
Шановні користувачі!
Якщо у вас є прочитані книги – подаруйте їх бібліотеці!
Ці книги завжди знайдуть свого вдячного читача!
Запрошуємо  долучитися  до цього свята і жителів  міста. Будемо раді кожній  подарованій книзі. Бібліотека також готує сюрпизи для своїх користувачів.

Читайте книги! Даруйте їх! 
Давайте книгам другий шанс бути прочитаними!!! 
Вони принесуть багато приємних хвилин іншим людям.

пʼятниця, 7 лютого 2020 р.

Кібербулінг та як від нього захиститися

        Діти завжди мали свої таємні світи, свої ігри та свої секрети від дорослих. Таємничість сучаcного покоління – віртуальна і здебільшого неочевидна для дорослих.
        Через соціальні мережі та спільноти в Інтернеті поширення будь якої інформації відбувається блискавично. Один клік – і принизливі фото, відео, пародійні зображення, чутки, сягають величезної кількості адресатів. Кібербулінг – новий вид цькування у школах та серед дітей. Це зумовлює тривалий травмуючий вплив на психіку дитини та може призвести до депресії та самогубства. 
       Напередодні Дня безпеки в Інтернеті, який щороку відзначається в другий вівторок лютого, і ми торкнулись цієї теми. 
Сьогодні, 7 лютого, в нашій бібліотеці відбулася так звана школа безпеки «Кібербулінг та як від нього захиститися». Як виявилось, мало хто знає про правила поведінки в соціальних мережах; не розуміє, що викладаючи на своїх сторінках особисту інформацію кожного разу наражається  на небезпеку – агресор може використати її в цілях залякування. І тут потрібно бути дуже обережними!

Нажаль, і далеко не всі батьки знають про кібербулінг і методи захисту від нього. Менше 25% батьків вводять хоч якісь обмеження на користування Інтернетом для своєї дитини, при цьому близько 70% дітей щодня заходять в Інтернет, а 10% - страждають на виражену інтернет-залежність. Тому  ми також підготували буклет  «Кібербулінг: як захистити дитину?» (поради батькам), де розкриті такі питання:
- як проявляється кібербулінг;
- ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам та цькуванню онлайн;
- що робити, якщо дитина уже зіткнулася з кібербулінгом;
- кроки щодо захисту від кібербулінгу;
- що робити та як виявити, що ваша дитина сама займається кібербулінгом. 

       Найкраще що можуть зробити батьки та вчителі – виховувати в дитині упевненість в собі, адже в основі всіх причин мовчання лежить страх за себе чи близьких, тому  слід розказувати їм про небезпеку, будувати довірливі відносини. 

Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою! 

четвер, 30 січня 2020 р.

Чарівний світ Всеволода Нестайка

Я пишаюся, що не вийшов 
із дитинства 
і зберіг дитячу душу. 
Це підтримує мене 
нашому жорстокому світі 
і дає сили творити
В. Нестайко



        Його світ – тонкий візерунок дитячої казки, сплетений із тисячі чарівних образів. Здається, він говорить тими самими словами і малює тими самими пензлями, що й сотні інших письменників і казкарів, але чомусь його творів не можна випустити з рук, не дочитавши до кінця. 
        Особливо представляти цього письменника не треба. Варто назвати лише його прізвище – і відразу ж на обличчях переважної більшості дітей заквітнуть усмішки, а в очах їхніх мам і тат заграють веселі  іскорки. Та й чимало бабусь і дідусів це прізвище не залишить байдужим: вони одразу ж засвітяться сонечками, бо їм пригадається власне дитинство. 
        І нема в цьому анічогісінько дивного, адже Всеволод Зіновійович Нестайко своїми веселими, дотепними і мудрими повістями й казками тішить, щедро ділиться вже не з одним поколінням юних читачів, бо за плечима у нього десь за сотню виданих книжок – ціла авторська бібліотека. З маленькою частинкою якої ми поділилися з нашими читачами, підготувавши книжкову викладку літератури «Чарівний світ Всеволода Нестайка». 
        Свого часу Всеволод Нестайко побажав своїм читачам: “Не поспішайте, як я колись, виростати швидше. Тому що дитячі роки неповторні. І якщо Ява і Павлуша допоможуть вам на якісь хвилини гостріше відчути радість веселого, щедрого на пригоди та витівки дитинства, я буду щасливий".

Тож, не поспішайте дорослішати!