середа, 17 вересня 2014 р.

Симфонія слів та кольорів М. Коцюбинського

Людську любов, і радощі, й жалі,
І совість, що губилась на землі,-
І серце взяв, у світ поніс з собою.
                                                            А. Малишко    
       17 вересня виповнюється 150 років з дня народження Михайла Коцюбинського. І саме сьогодні  у нашій бібліотеці відбувся захід присвячений цій даті  під назвою "Осяяний сонцем».   
  Михайла Коцюбинського називали сонцелюбом, сонцепоклонником. Любити прекрасне малого Михайлика навчила мати. Одержимий любов'ю до квітів...Таким постає письменник зі спогадів сучасників. "Він особливо ніжно любив свою Україну і часто відчував запах чебрецю там, де його не було…». Квіти супроводили його все життя. Мало сказати, що Михайло Коцюбинський любив квіти. Він широко використовував у творах і листах назви близько 200 різних рослин - квітів, дерев, кущів, городніх і польових культур. Назви рослин зустрічаємо вже в перших поезіях Коцюбинського ("Наша хатка", "Вечір", "Завидющий брат").
       Так у повісті "Дорогою ціною" використано назви 18 рослин, з них комиш згадується 44 рази, очерет - 21. Різноманітністю назв рослин відрізняється повість "На віру", де 89 разів зустрічаються назви 38 рослин. У "Тінях забутих предків" названо 25 рослин, з них - смерека - 37 разів. 
       Про це все мали можливість дізнатись юні користувачі на нашому незвичному заході, адже ми оминувши всі біографічні відомості спробували донести до дітей цікаві факти з життя письменника. І нам це вдалося…діти приймали активну участь у заході, адже кожен з них напередодні підготовив цікавинку про автора. Також всі бажаючі мали можливість переглянути викладку літератури «Осяяний сонцем», організовану напередодні свята.




Він любив життя, людей, землю, природу, прагнув до прекрасного й шукав його навіть там, де не було. 

вівторок, 9 вересня 2014 р.

Штурмани книжкових морів

   
      Діти, вчіться читати. Ви запитаєте: «Як! Ми вже вміємо! Чого тут вчитися?».
     Звичайно, ази грамотності засвоєні. Але мистецтво бути читачем-мистецтво видатне і безкінечне, цією майстерністю оволодівають усе життя.
   Спробуйте відповісти: для чого люди вчаться читати? Не поспішайте, обдумайте…  Звичайно, книга-джерело знань, книга-велика сила. 
   Книг дуже багато і прочитати їх усіх неможливо. Людина може прочитати лише малу частину всієї літератури. І дуже важливо прочитати саме те, що дійсно необхідно для тебе. Вміння відібрати найбільш цінні твори приходить до того, хто знає секрет «золотого ключика» - навчився користуватись довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки.
    8 вересня у нашій бібліотеці був проведений бібліотечний урок у формі гри «Штурмани книжкових морів», який виявив наскільки добре діти володіють бібліотечно - бібліографічними знаннями. Вони складали списки літератури по темах, виявляли вміння користуватися довідковим апаратом бібліотеки, називали героя чи предмет за описом, складали книги за алфавітом. 

     Скажіть, а чи знаєте ви, хто такий штурман? Так, це людина, яка прокладає курс корабля чи літака. І ми щиро бажаємо, щоб кожен із вас отримав звання штурмана книжкових морів.

середа, 3 вересня 2014 р.

В кожній людині є сонце, так дай йому засяяти


Талант співати і талант творити,
Це для людини – божий дар!
Талант безмежно світ любити
Й життєвий витримать удар...

       Усі люди від народження наділені різними здібностями. Комусь добре вдається писати вірш, хтось знається на моделюванні одягу, деякі чудово розуміються на математиці або фізиці. Коли діти стають дорослими, то обирають різні професії та роботи. Хтось злітає на немислимі висоти, стає відомим та забезпеченим, а хтось усе життя перебивається, так би мовити, з хліба на воду і йому ледь вистачає грошей на прожиття. А чому? Адже люди вчились в одному класі, вивчали ті самі предмети, їх вчили ті самі вчителі, можливо вони сиділи за однією партою і отримували однакові оцінки, але...
     Якщо ж людина талановита від народження, то це не значить, що їй не треба вчитись та працювати над розвитком свого таланту, бо так можна загубити і сам талант. Але це не значить, що треба хапатись за все одразу, бо від такої праці теж користі мало буде. Треба працювати над тим, що тобі найбільше подобається та вдається і тоді обов'язково досягнеш успіху у житті.
       І саме над цими питаннями роздумували 2 вересня у нашій книгозбірні учасники тематичного огляду літератури «В кожній людині є сонце, так дай йому засяяти». 
       Метою огляду було донести до кожного думку, що дійсно всі люди від Бога наділені талантом. Але будь-який талант, будь-які здібності мертві, якщо вони не мають розвитку. Їх необхідно розвивати, плекати, доносити до інших.

Тож пам’ятайте, що кожна особистість індивідуальна, неповторна і, звичайно ж, талановита!