вівторок, 31 березня 2015 р.

Книжка кличе на гостину, бо у неї іменини

Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
  Ось і прийшла весна! Нарешті по-весняному почало пригрівати сонечко. Разом із пробудженням природи до нас приходить  багато прекрасних свят. Але сьогодні мова піде про свято, яке не позначено червоним у календарі, але воно є улюбленим  для дітвори, для усіх, хто пов’язав своє життя  з книгою, з бібліотекою. Вже традиційно в Україні, в кінці березня – на початку квітня у бібліотеках проходить Всеукраїнський  тиждень дитячого читання, який бере початок  ще з далекого 1944 року…
   Долинська районна бібліотека для дітей завжди поринає у вир святкування. Тож, і сьогодні, 31 березня, в нас відбулось відкриття  Тижня святом «Книга кличе на гостини, бо у неї   іменини». Під звуки  веселої  пісні про бібліотеку до нас поспішали малі читайлики, учні 3-го класу  Долинської  школи  N7 (кл.кер. М.І.Пенгрин). Разом із ведучою свята І.І.Бабінчук ,бібліотекарем нашої книгозбірні,  діти поринули в далеке минуле, коли тільки почало зароджуватись письмо на стінах  печер, перші книги, писані на папірусі… 

   Подорож  продовжувалась, і діти стали активними учасниками цікавих ігор та вікторини, зарекомендувавши себе справжніми книголюбами. Не обійшлося свято і без поезії та народної мудрості, присвяченій книзі…

Та родзинкою свята була прем’єра бібліотечної лялькової вистави «Подорож в країну Мудрагелію» (акторами були бібліотекарі книгозбірні), під час якої діти познайомились з героями: Нечитайлом та Мудрагеликом. 

   Ну, а в самому кінці свята, як звичайно було пригощання дітей солодощами.
 Свято закінчилось, а Тиждень дитячого читання продовжується і на дітей чекає ще багато цікавих і різноманітних заходів…

понеділок, 23 березня 2015 р.

Світ у краплинці чистої води

   
  Вода…
     Чи хоч раз ми задумались над тим, що без неї життя на планеті просто не існувало б? Навіть страшно уявити як би виглядала  наша Земля, коли б на ній зникла вода.
Враховуючи значення, яке вода має для життєдіяльності всього живого на Землі, 2005-2015 роки проголошені Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя».
    А з кожним днем води, придатної для пиття, стає все менше та менше…
Як ви вважаєте, скільки води на добу потрібно одній людині? Адже три чверті ваги людського тіла – це вода. За рік людина вживає води вдесятеро більше, аніж важить сама, а випиває за життя 25 тонн. Залишити  людину без води – то все одно, що позбавити її життя. Без їжі людина може прожити сорок, а то й більше днів, а без води - вмирає вже на восьму добу. Навіть «суха» їжа на 50-60 % складається з води. Наприклад, у каші міститься до 80 % води, у хлібі – близько 50%, у м’ясі  – 58 – 67%, в овочах і фруктах – до 90 % води…
Метою  веб-мандівки «Світ у краплині  чистої води», що відбулась у нашій книгозбірні 23 березня, було привернути увагу малих відвідувачів до бережливого і економного  використання  води. 
Мандруючи інтернет-простором діти знаходили цікаві факти про цінність води, про те як правильно її пити, в якій країні світу вода вважається найчистішою? А в якій країні вона дефіцит?...
Хочеться вірити, що сьогоднішній захід не залишив байдужими наших дітей. 
А нам, дорослим, також пора над цим задуматись, бо за одну добу з одного недбало закритого крана, що «капає» витікає 15 літрів води!
Не витрачаймо даремно безцінний дар природи –воду! 

вівторок, 17 березня 2015 р.

Вінок безсмертя Максима Рильського

Читачу! Поглянь,усміхнись:
Я твій, я не вмер, я живий!

     Ці слова належать Максимові Рильському, майстрові української поезії, людині щедрого серця і виняткового особистого чару.
    Народився М. Рильський 19 березня 1895 року в Києві. 
19 березня 2015 року  минає 120-та річниця з дня його народження. З нагоди цієї дати у нашій бібліотеці організована викладка літератури «Вінок безсмертя М.Рильського».
   Навчався майбутній поет у Києві, оточений увагою Лисенків, Старицьких , Косачів та інших видатних родин. В обдарованого хлопчика рано прокинувся потяг до творчості. У 7 років він написав свій перший вірш «Прошак», а у 15 років  видав першу збірку віршів «На білих островах».
У 20-ті роки М.Рильський живе в селі на Київщині. Працює учителем у рідному селі. Як свідчать його вихованці, вчителем Максим Тадейович був прекрасним. Діти його дуже любили.
 Тим часом пролетарські тюрми наповнювалися заарештованими людьми. Не минула лиха година й Рильського. 19 березня 1931 року його заарештували і звинуватили в належності до контрреволюційної організації. Після чого він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі.
  Після ув'язнення Рильський вимушено проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору.
    В його збірках «Третє цвітіння», «Далекі небосхили», «Голосіївська осінь», «Троянди й виноград», «В затінку жайворонка» стільки земного і небесного, духовного і повчального. Великий Майстер медитує, ділиться своїми заповітними думками з читачем.
Помер Максим Тадейович Рильський 24 липня 1964 року.

Який був Максим Рильський - чесний, благородний, людина широкого й щедрого серця,- такий він і залишився в пам’яті  сучасників, такий він житиме для нащадків.

четвер, 5 березня 2015 р.

Сміємось разом з Павлом Добрянським...

          У кожного в житті своя стежка. Стежка від отчого дому у світи широкі. Стежка у незвідане, у вічність… «Вихід Павла Добрянського на літературну ниву припав на час закінчення ним медичного інституту. Тож будучи уже професійним медиком, видає збірку «Сиджу собі тай думаю». Він сидів, думав, ким бути далі: займатися практичним аптекарським ділом чи йти в професійні літератори. Вибрав останнє»,- так сказав Олег Чорногуз про нашого земляка-гумориста.
Народився Павло Добрянський 6 березня 1930року в селі Тарасівці на Вінниччині. Він був найвеселішим аптекарем в Україні (кілька років тому вийшла його книжка «Веселий аптекар»). Це Павлові Добрянському належить безсумнівний афоризм «Лікар лікує тіло, а гуморист — душу», чи інший: «Смійтеся, поки у вас є передні зуби». Павло Казимирович мав у своїй «літературній аптечці» багато «веселих ліків». Павло Добрянський — автор більше 20 книжок гумору, найвідоміші з яких — «Лукаві замашки», «Чоколядовий капелюх», «Веселий аптекар» та «Кіндрат Гичка увіковічнюється» — належать до золотого фонду української гумористичної літератури. Його твори друкувались німецькою, російською, угорською та молдавською мовами. І найвагоміше: за повість «Веселий аптекар» гуморист удостоєний звання лауреата премії імені Василя Стефаника.
А підсумковою, солідним томом на радість читачам ще за життя письменника є книжка «Що маю, те й везу».
На жаль, віз Добрянського перестав скрипіти колесами у вересні 2011 року. Але залишився спадок великого гумориста — нетлінний і вартісний.
6 березня цього року виповняється 85 років з дня народження письменника- гумориста.
  З цієї нагоди сьогодні, 5 березня, в нашій бібліотеці проведена хвилинка-веселинка «Сміємось разом з Павлом Добрянським».
Дітлахів зібралось небагато, проте учасники заходу із задоволенням слухали гумор письменника у прочитанні бібліотекаря, ділились враженнями, цікавились його біографією...
Отож, «Смійтеся, поки у вас є передні зуби»...