пʼятниця, 30 грудня 2016 р.

З новими вікнами – у Новий рік!

        Пишучи попередню публікацію, ми не знали, що наше вітання з Новим роком завчасне, а тому сьогодні знову "взялись за перо". А змусив нас, дитячих бібліотекарів, передноворічний сюрприз. І як не радіти, як не вірити в чудо, коли замість старих дірявих вікон, будівля Долинської районної бібліотеки для дітей красується і виблискує новими біленькими енергозберігаючими вікнами.
        Тож ми та наші малі користувачі щиро дякуємо: голові райдержадміністрації Мазуру Ю.Й., голові районної ради Даниліву І.І., депутатському корпусу, а також майстрам фірми «Гарант» за добру справу і гарну роботу.
       Ще раз вітаємо всіх з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим!!! Зичимо міцного здоров’я, миру і спокою в нашій державі, в ваших сім’ях. Нехай здійсняться всі добрі наміри і сподівання!!!

вівторок, 27 грудня 2016 р.

Хай рік прийдешній всім добро приносить

     Не за горами новий рік. Уже дихає в спину 2016- му, квапить забирати в торбину свої пожитки і втікати в історію… Тож, який  був для нас цей рік? Чим запам’ятався? Що доброго залишив у спадок?… Для всіх українців він запам’ятається війною, яка і далі триває…Гинули і далі гинуть патріоти…Сумно…Тривожно…        Що пам’ятного цей рік залишив нам, «Бібліознайкам»?                                                                Протягом року у нас відбулось багато цікавих заходів. Працювали, трудились цілий рік маленькі «умійки», дивуючи всі своїми малюнками, поробками. Разом з усіма долинянами наші серця переповнив сум з приводу відходу у вічність  (6 лютого) нашого поета і письменника, громадського діяча і журналіста Василя Олійника, якого ми вважали своїм другом… А щодо блогу, то ми також мали невеличкий ювілей і хоча хвалитись негарно, та все ж…кількість переглядів у нас цього року сягнула 50 тисяч. 
Сподіваємось на рік прийдешній.                      
      Тож, 
бажаємо всім нашим шанувальникам, користувачам, всім українцям, всім людям доброї долі в прийдешньому 2017 році  здійснення всіх добрих мрій та надій. Миру та благополуччя всім у новому році!!!                                                

четвер, 15 грудня 2016 р.

Новорічний декор своїми руками

       
     Знаєте, довго думала з чого почати? що написати? Адже, свій блог ми ведемо вже давно, і встигли розповісти вам, напевне, вже все про все…і вирішила просто описати один день з нашого надзвичайно цікавого, а інколи і не дуже, бібліотечного життя.
       Незважаючи на те, що за вікном панує вірус і всі школи на карантині, нам сьогодні вдалося створити святкову атмосферу, включити режим «очікування дива». На носі такі прекрасні і таємничі свята: Миколай на санях вирушив  уже, Новий Рік за ним іде, ну і, звичайно, Різдво Христове ще чекає. 
        Це час забувати старі образи, готувати себе та свій дім до свят. Ми вирішили розпочати з останнього. 
Підготовка пройшла у цікавій, нестандартній формі, наші активні користувачі, учасники гуртка «Умійко» взяли участь у майстер-класі «Новорічний декор своїми руками» та прикрасили красуню ялинку. 1000 думок, 100 запитань, креатив та надзвичайний позитив зарядили нас, бібліотекарів, хорошим настроєм, натхненням та планами на майбутнє.




Словом, до свят ми готові. А Ви?

четвер, 1 грудня 2016 р.

Дитячий світ у прозі Григора Тютюнника


   Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка на Полтавщині  в сім’ї одвічних хліборобів. У пам’яті письменника назавжди залишилося все, чим багата була їхня селянська хата, «простора, як загін». 
    А ще йому запам’яталися на все життя піщані береги річки Груні, зарослі вербами та осокою, і темно-зелені молоді сосни, посаджені його татом, і односельці, які збиралися в хаті Тютюнників.
  Одначе цей любий світ Григорового дитинства був затьмарений сумними подіями: і голодом 1933 року, і арештом батька, і війною….
   Починав писати Григір Михайлович російською мовою. Українською почав писати після смерті свого брата по батькові Григорія Тютюнника – відомого письменника, у якого Григір пройшов першу школу літературного навчання.
 Майже більша половина написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому.
    Перша його книжка для дітей «Ласочка» , побачила світ 1970 року. За повісті для юних читачів «Климко», «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника вшановано премією Лесі Українки.
   У Тютюнникових оповіданнях і казках люди, тварини, звірята, птахи й комахи, дерева й квіти сприймаються в єдності, у взаємодії. Вони розмовляють, дружать, часом навіть гуртуються, щоб покарати зло.
   Все, до чого торкається погляд письменника, починає оживати, рухатись, подавати голос. Гостре око письменника помічає у звичайних, буденних обставинах незвичайне, на що байдужа людина могла б і не звернути увагу.
   З нагоди 85 від дня народження  письменника 1 грудня у нашій бібліотеці створена викладка літератури «Дитячий світ у прозі Григора Тютюнника».
Помер Г. Тютюнник  6 березня 1980року.
  Понад чверть століття немає серед нас Григора Тютюнника. Він наш незабутній Григір, дуже любив дітей, умів гратися з ними, міг годинами вести з малечею цікаві розмови, а діти любили його. І сьогодні, коли б він був серед нас, то на кожній книзі, напевно, залишив би для вас напис:                   «З великою любов’ю до дітей…»