вівторок, 28 січня 2014 р.

Пам'ятай про Крути

  На Аскольдовій могилі 
    Поховали їх — 
    Тридцять мучнів-українців, 
    Славних молодих...
                                  П. Тичина



Берестечко… Лисоня… Крути…  Все це – трагічні сторінки нашої історії. Але бій під Крутами займає серед них особливе місце. Там 29 січня 1918 року  з жорстоким ворогом у боротьбу стали юнаки, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило- Мефодіївського братства. Їх було триста. І вони поклали голови за волю України. Серед них  - Микола Корпан - єдиний галичанин, який у січні 1918–го загинув у бою з більшовиками поблизу залізничної станції «Крути» й був похований разом із вісімнадцятьма побратимами на Аскольдовій могилі.
        Чому ми щорічно говоримо про день 29 січня 1918 року? Чому завдячують ті триста безвусих, молодих школярів і студентів, такій славі? Хто були ті юні завзятці? Чи вірили вони у свої сили? На ці запитання дає відповідь книжкова виставка-реквієм «На Аскольдовій могилі-український цвіт»,  яка була організована у нашій бібліотеці і присвячена пам’яті Героїв Крут.
      Мета виставки - вшанувати героїчний подвиг захисників незалежності нашої України, виховувати почуття патріотизму, відданості своїй Батьківщині, шанобливе ставлення до героїчного минулого нашої держави.
 

       




      Нехай пам’ять про наших героїв, які загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину. Будьте ж певні, дорогі герої, ви загинули не марно. Золотаво-блакитні знамена, які застигли у ваших очах, коли ви падали на землю, стали державними символами і навіки залишилися для нас найбільшою святинею.

четвер, 23 січня 2014 р.

Україна-наш дім

      «День Собо́рності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
Століттями розірваний український народ визволився з неволі — Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна — з Австоро-Угорської імперій — і воз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі. 
Україна… Вона в усьому, що нас оточує: у місяці, в зорях, у дорозі додому, у кожному струмочку, в деревці, у камінчику, у травичці, де «садок вишневий коло хати».
Не любити цю землю і людей, що живуть на ній, - не можливо! Наш край – це Чорне і Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера Волині, південні степи Криму, терикони Донбасу, Дніпро-Славутич.
Cоборність – це єдність.
Тобто, свято соборності – це свято єдиної України, яка є зараз. Україна складається з 24-ох областей та Автономної Республіки Крим. І все це – наша рідна земля, на якій ми живемо і маємо дякувати за це Богу»,-так розпочався історичний калейдоскоп «Україна-наш дім», що відбувся 22січня в нашій бібліотеці.
Метою заходу було: виховання патріотичних почуттів , любові  до рідного краю, держави, народу, формування відчуття своєї приналежності до України, усвідомлення себе українцем,шанобливе ставлення до державної символіки, культурного та історичного минулого України її мовної культури.
«Ми — патріоти — дочки і сини. Для  блага рідної держави— все в житті здолаєм! Бо ти найкращий, краю мій ясний! Вітчизну й матір ми не вибираєм»,-такими словами закінчилось свято.

вівторок, 14 січня 2014 р.

Сійся, родися жито-пшениця...

Сійся, родися жито-пшениця!
На щастя, на здоров'я, на Новий рік,
Щоб Вам вродило, краще ніж вторік!
І хай сіяє Вам невступно
Христова зірка шестикутна,
І хай сіяє Вам щоднини
Наша славна Україна!
ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ! 
  

    Так у нас, на Україні, зранку 14 січня, на Старий Новий рік посівають . Обходять діти  кожен дім, посівають пшеницею, житом та іншим зерном, бажають благополуччя сім'ям і багатого врожаю хліба. Якщо чоловік першим увійде в будинок 14 січня до полудня, то він принесе з собою щастя.  Дівчата за народними повір’ями   щастя не приносять – тільки хлопці.
Посівалки на Старий Новий рік не випадкові - адже саме в цей час, вранці 14 січня, згідно за традиціями, починається новий життєвий цикл, новий етап у господарській діяльності людей.

Не обминули посівальники і нашої бібліотеки. Приходили засівати малі хлопчаки, а старший чоловік завітав до нас із подарунком, книгами із власної бібліотеки. Тож, сподіваємось, що цей новий, 2014 рік, буде щедрим для нас усіх та нашої бібліотеки зокрема.
      Вітаємо шанувальників нашого блогу, усіх наших користувачів  із Старим Новим роком!
     Хай кожен день приносить усім тільки здоров’я, щастя, достатку та  нових здобутків!

четвер, 9 січня 2014 р.

Різдвяні канікули у бібліотеці

               Різдво…Величне  свято в житті кожного християнина. Молитва… Колядка… Веселі розмови про життя. Діти тішаться солодощам, які заколядували, дорослі говорять про вічне…
        Єдиним смутком у дітей цьогоріч є безсніжна зима, адже канікули тривають аж два тижні. Перед багатьма дітьми постає питання: а що робити, коли у сніжки не пограти і на ковзанах не покататись? Та це тільки на перший погляд нема чим себе зайняти. Треба трішки подумати і можна розважитись з користю і зробити багато добрих справ: відвідати родичів, допомогти одиноким старим та немічним, які особливо відчувають у ці дні потребу у спілкуванні та співчутті, а для розваг - у  місті є  культурно-освітні  заклади, які працюють у ці святкові дні та  готові зустріти і розважити кожну дитину.
        Тому багато діток спішать до нас, у бібліотеку, де їх зустрічає весела традиційна ялиночка, в гості запрошує гурток  «Умійко», який презентує свою ялинку, зроблену і прикрашену малими умільцями. Можна тут також цікаво привітати друзів та поспілкуватись з ними у соцмережах, взяти додому почитати щось цікаве для душі.

 Ну і як тут не заколядуєш?
















 звучать колядки         
                     і в бібліотеці…





       
Тож колядуймо, розважаймось з користю для душі, робімо добрі справи і будьмо щасливі!