Бібліознайки

           Після літніх канікул школярі ще сповнені сил та енергії, але з нетерпінням чекають осінніх канікул з  пригодами, неймовірними розвагами, цікавим дозвіллям в компанії своїх друзів.        Осінні канікули – це пора, на яку очікує кожен школяр. Це перша можливість відпочити у навчальному році. Це всього тиждень, але його слід провести з користю, не просиджуючи усі канікули перед телевізором чи комп’ютером. В цей час можна знайти багато  занять і цікаво провести  час, наприклад в бібліотеці.           Під час осінніх канікул в нашій бібліотеці  діти з  гуртка "Умійко"    виготовляли вироби з природного матеріалу, паперу, малювали малюнки, ліпили з пластиліну.                      Тож, запрошуємо всіх бажаючих перегля...

       Час біжить швидко. Вже позаду літні канікули. Школярі подорослішали. Другокласники почали більше цікавитись читанням, адже буквар давно вивчений. Тому, золота пора осені, жовтень  - час перших екскурсій до бібліотеки. І,  бібліотека  гостинно відкриває двері для маленьких читачів. Деякі з них уже є відвідувачами нашої книгозбірні, про це подбали їхні батьки. Багато дітей знайомляться з бібліотекою вперше. Тому, дуже важливо, щоб це знайомство з книгозбірнею пройшло цікаво, адже від цього залежить, якими будуть майбутні читачі. 15 та 16 жовтня    екскурсії для другокласників проходили в нашій бібліотеці. За цей час у нас побували діти з усіх шкіл нашого мікрорайону. Діти  слухали розповідь  бібліотекарів, які в цікавій формі знайомили їх з відділами бібліотеки: абонементом,  читальним залом, інтернет-центром. Малих відвідувачів приваблювали різнокольорові книжкові виставки, а особливо - «В го...

                                            Є закони незмінні Для людей, для птахів, для трави, Ви простіть нас байдужих, ми винні, Будемо ми ще старими, як ви.          «Старий - що малий», - говорить нам народне прислів ’ я. Справді, є в них щось подібне. Перш за все безпорадність. Лише у дитини вона з кожним кроком зменшується, а у старих людей – збільшується. А ще, старі люди образливі, як діти. Та, дитячі образи нас тішать, а старечі – дратують. Дитину спішимо заспокоїти, приголубити: знаємо, що вона невинна, а на образи старших не звертаємо уваги. Давайте заплющимо очі і згадаємо, скільки разів ображали своїх дідусів і бабусь неувагою, непослухом, злим словом. Хто пригадає, в якій саме ситуації він повівся по відношенню до с...