Нестанно дні пливуть,
І у віки залізним кроком
Герої Крут ідуть.
“Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього,”- ці крилаті слова дуже мудрі. Так, ми повинні знати історію свого народу. А історія наша вмита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших сторінок є бій під Крутами. Щороку, 29 січня, ми вшановуємо пам'ять про ці трагічні події.
98 років минає з часу (29 січня 1918 року), коли на боротьбу з жорстоким ворогом стали ще зовсім юні герої, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило- Мефодіївського братства. Їх було триста. І вони поклали голови за волю України. Ці герої за віком майже, як наші користувачі бібліотеки, які зібрались сьогодні, 28 січня, на інтернет-мандрівку «Нев’янучий вінок пам’яті героїв Крут».
Метою заходу було: допомогти дітям зрозуміти сенс людського життя, виховувати інтерес та повагу до свого історичного минулого в дусі національної самосвідомості, гідності та честі, патріотизму та гордості за свій народ.
Юних користувачів бібліотеки цікавило в чому полягала трагедія Крут?
А ще , мандруючи інтернет-простором, вони дізнались що серед героїв Крут - Микола Корпан (родом із села Тяпче Долинського району) - єдиний галичанин, який у січні 1918–го загинув у бою з більшовиками поблизу залізничної станції «Крути» й був похований разом із вісімнадцятьма побратимами на Аскольдовій могилі.
98 років тому 300 "мучнів українських" пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.
Любіть Україну , як вірні сини,
Віддати життя їй готові,
Як юні сини , що життя віддали
Під Крутами всі, як герої.
Немає коментарів:
Дописати коментар