пʼятницю, 25 листопада 2016 р.

Запали свічку (до дня пам'яті жертв голодомору)

Мовчати про це не можна, не сила,
Від спогадів кров аж холоне у жилах.
Вмирали діти і немовлята,
Старі бабусі й вродливі дівчата,
Вмирали села…
         ГОЛОДОМОР…
  Від нього за приблизними підрахунками в Україні загинуло від 7 до 10 мільйонів людей. Вдумаймося в цю цифру.
Рік 1932 - 1933... найчорніший час між чорними часами в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі.
Великий Голод… Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу ані моровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав скільки невинного люду зійшло в могилу - старих, молодих, дітей і ще ненароджених у лонах матерів.
Як сталося, що без стихії, без засухи, без війни - в самому центрі Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей?! Що це було?
Сьогодні ми знаємо, що це було.
Це був більшовицький геноцид!
      Так, нам треба говорити, треба пам’ятати про мільйони українців, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяною сталінським тоталітаризмом у 1932 - 1933 роках. Тисячі українських сіл і хуторів щезли з лику землі після найбільшої трагедії XX століття.
На багатьох чорноземах України вмирали люди. Уже в листопаді не було чого їсти. Почався голод. Великий. Страшний. Невблаганний. Пішов голод степами. Пішов. Перед ним дверей не зачинити, не зупинити ні плачем дітей, ні тужінням матерів. Він уповзав у хати, населяючи їх мерцями. Двері навстіж. Мертво. Люди не плакали, умирали мовчки. Хто лічив їх тоді? Скільки їх зникло?
До теми голодомору найперше зверталися письменники української діаспори у своїх творах. Згадаймо «Жовтий князь» Василя Барки, оповіді  Василя Чапленка, «Марію» Уласа Самчука з присвятою «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932 - 33»… 
Про це 24 листопада в нашій книгозбірні говорилось на огляді літератури «Запали свічку» біля книжкової виставки, присвяченої пам’яті жертв голодомору. На виставці представлено книги про голодомор, періодичні видання, бібліографічний список літератури…
І хоча тема для наших відвідувачів і 
важка, та це -  чорна сторінка в історії нашої України. Пам’ятати про це маємо змалечку….                         

Пом'янімо і помолімось!!!

Немає коментарів:

Дописати коментар