Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить...

Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода, –

То України мова барвінкова, –

Така багата й вічно молода.

       Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів, духмяний, п'янкий запах рідної землі. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова — це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі, вона його, народу, цвіт і зав'язь. Ще в дитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати, відкривати для себе великий і чарівний світ життя.

    Українська мова — це барвиста, запашна, нев'януча квітка, яка вічно квітне, долаючи час, кидаючи барвисту стрічку з давнини у майбутнє. Вона виткана і червоною калиною, і синім барвінком, і вишневим цвітом та запашною рутою-м'ятою.

    Особливо чарівно і загадково рідне слово звучить з вуст дитини…коли невимушено і просто, крізь щирий сміх, розповідають вони про свої почуття, враження і бажання… А от сьогодні ми влаштували для діток справжню перевірку на кмітливість, провели мовознавчий турнір під назвою «Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить…», де справжні знавці українського слова відповідали на різноманітні питання, відгадували загадки, складали правильно прислів’я і приказки, доповнювали їх своїми, демонстрували свою майстерність читання віршів… І все це не просто так, адже 9 листопада наша країна святкує  День української писемності та мови.

Одна українська приказка говорить: «Ласкавими словами й гадюк чарують». Тож бережімо рідну мову, шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді і світ навколо стане кращим, добрішим!