Спілкуймось українською

Мово рідна,
Слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.

Мова...

Кожна нація, кожен народ має свою неповторну, рідну мову. Нею вчаться говорити з самого дитинства і не забувають до самої смерті, якщо справді є патріотами своєї батьківщини.

Скільки мов у світі існує? Вважається, що від 2500 до 7000. Та чомусь своя рідна, видається наймилозвучнішою, найчарівнішою. Хто це добре засвоїть, той і дбає про її чистоту, той є її носієм. Бо що ж то за народ, який забув свою мову, помінявши на чужу? Зникає мова, губиться народність…

Та все ж…

Є один унікальний випадок воскресіння мертвої мови. Після другої світової війни, коли була створена держава Ізраїль, іврит, на якому 18 століть вже ніхто не говорив, був відроджений як офіційна мова цієї країни.

Ну, а тепер про нашу рідну українську мову, яка пережила за свою історію багато гонінь.

Чи всі ми любимо, плекаємо її, чи не забуваємо її?

Це ми спробували з’ясувати сьогодні, 22 лютого, на уроці-діалозі «Спілкуймось українською». Малята розповідали вірші, прислів’я та приказки. Ми разом згадували застарілі слова, що поступово зникають, говорили про нові, що збагачують мову…

Найбільше вразила своєю допитливістю найменша учасниця заходу Клецун Каролінка…

Розпочали ми урок словами С. Воробкевича, та його ж словами і закінчили...

Мово рідна, слово рідне, 

Хто ся вас стидає, 

Хто горнеться до чужого, 

Того Бог карає.