Поетична екологія

Не каліч, не вбивай, не руйнуй
Ця планета для всіх,
Вона варта життя –
Ця планета твоя
Гине бідна земля.

         Ліс, лука, річки… Одвічна краса природи. Та чи ж вічна вона? Чи буде отак і завтра, і через роки, століття? Побоювання ці небезпідставні. Чимало лиха навколишньому середовищу заподіяно людиною. Вирубані ліси, затоплені землі, понівечені дерева, забруднені річки і моря… Людина активно впливає на природу. І вплив цей не завжди бажаний.
Теперішньою проблемою всіх людей на Землі є “екологічні” захворювання природи.
          Прийшов час, коли природа вже не може віддавати, коли вона волає, кричить: “Людино, захисти, врятуй мене від самої себе!”Щорічно планета втрачає десятки видів тварин і рослин, які заносяться до Червоної книги під звуки траурних маршів екологічної катастрофи.

Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи.
            Цій темі була присвячено година поезії «Поетична екологія», яка відбулась 5 червня в нашій книгозбірні.

         Діти читали вірші відомих поетів і свої, присвячені  темі бережливого ставлення до природи, відгадували загадки. Метою  заходу було: виховувати почуття відповідальності за долю рідної землі, любов до всього живого, прагнення охороняти природу. Час проведення години поезії також не випадковий, адже саме 5 червня -   Всесвітній день охорони навколишнього середовища.         Розійшлися діти з думкою, що  коли всі люди почнуть думати над майбутнім і відповідати за свої дії і дії один одного, подарують природі, землі, іншим людям частину себе і свого серця і своєї любові – планета безсумнівно розквітне.

 

Треба нам природу захищать:
Берегти річки і трави,і діброви,
Щоб в пустелі вік не доживать,
Щоб і люди, й звірі – всі були здорові.