пʼятницю, 1 лютого 2019 р.

Грані поетичного таланту Галини Турелик

   Галина  Турелик - поетеса, журналістка. Народилася 2 лютого 1949 р. в м. Львові в родині службовця. З 1958 року проживає на Прикарпатті. Після закінчення факультету журналістики Львівського державного університету імені І. Франка, працювала в редакціях районної газети «Прапор Перемоги» (м. Галич) та Івано-Франківської обласної газети «Прикарпатська правда». З 1979 р. - редактор Івано-Франківської молодіжної газети «Комсомольський прапор». Наступні 18 років пройшли в активній журналістській роботі, праці в журналі «Перевал» на посаді першого заступника головного редактора.
      Її творча дорога почалася ще у 1966 р. У своїй поетичній творчості оспівувала працю земляків-хліборобів, будівельників. Вона схвильовано писала про щастя і драми в коханні, про радість материнства, чарівну красу природи.
      За першу поетичну збірку «Посіяний промінь» молоду журналістку приймають 1971 року в Спілку письменників України. Відтак було 20 років активного життя в літературі, підсумком яких стали  книги „Три зернини", „Вечірні бджоли", „Зелене багаття", „Новосілля", „Між альфою й омегою", „Монолог" і „Бурштинова ватра", «Здвиження».
    На даний час, відома прикарпатська поетеса Галина Турелик є  авторкою дев'яти поетичних збірок. Вона у постійних пошуках свого неповторного слова, власного бачення світу і людей у ньому.
       Поетеса є лауреатом обласної літературної премії ім. Дмитра Клима 1970 року за першу збірку «Посіяний промінь», лауреатом премії імені Мирослава Ірчана та Володимира Свідзінського за поетичну збірку «Здвиження".
   У 1998 році за добірку поезій «Світлотіні старих світлин», опублікованих у «Перевалі», Галина Турелик була відзначена обласною премією імені Василя Стефаника.
     З нагоди 70 років від дня народження поетеси у нашій книгозбірні створена викладка літератури  «Грані поетичного таланту Галини Турелик», яка присвячена творчому і життєвому шляху поетеси.
Отож, побажаймо Галині Турелик- хай  ще довго-довго на втіху читачам їй, говорячи рядками твору із її книжки, «Сняться нічийні вірші, п’янкі, наче з амфор вино» і вранці лягають на чистий аркуш паперу з-під її тендітної жіночої руки.

Немає коментарів:

Дописати коментар